Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

войовник

Войовник, -ка, м. Боецъ, воинъ, рубака, воитель. К. МБ. X. 19. Не для таких, як я, війна, і войовник з мене не жвавий. МВ. ІІ. 15.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЙОВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЙОВНИК"
Вистудити Cм. вистужувати.
Земняк, -ка, м. Картофель. Вх. Пч. І. 13.  
Калиновий, -а, -е. Калиновый, изъ калины. Калинова вітка як рідная тітка. Ном. Догнав голуб сивую голубку на калиновій вітці. Грин. III. 362. З-за темного дуба то калинова вітка витягнеться, то червоний кетяг горить як жар. МВ. Калиновий кисіль. Чуб. VII. 442.
Кваскуватий, -а, -е. Кисловатый.
Му́рзатися, -заюся, -єшся, гл. Пачкаться, мараться, муслиться. Їж, та не мурзайся.
Обсвічувати, -чую, -єш, сов. в. обсвіти́ти, -чу, -тиш, гл. Доставлять, доставить кому освѣщеніе. Иноді й дівка стара буває досвітчаною матір'ю... її і обпрядуть, і обсвітять. Г. Барв. 57.
Розморщити Cм. розморщувати.
Рудіти, -ді́ю, -єш, гл. Рыжѣть.
Сервета, -ти, ж. Салфетка. Борз. у. Левиц. І. 394. Котл. Ен. IV. 45. Ум. серветка. Левиц. І. 1. 435.
Шкодіти, -ді́ю, -єш, гл. Жалѣть. Царь його шкодів. Мнж. 68. І так уже її догляда та шкодіє — як ока. Драг.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЙОВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.