Байдужечки нар. Ум. отъ байдуже.

Заляга́ння, -ня, с. 1) Указываетъ дѣйствіе по значенію глагола залягати. 2) Засада. Залягання на гординця. К. ЦН. 170.

Обшморгувати, -гую, -єш, сов. в. обшморга́ти, -га́ю, -єш, одн. в. обшморгну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Обдирать, ободрать, обтереть, сдѣлать ссадину. От же там є пеньок дубовий обшморганий колесами. ЗОЮР. I. 134. 2) Сжавъ въ рукѣ стебель растенія, оборвать движеніемъ руки вдоль стебля его листочки, вѣточки, колосья. Хліба високії, колос аж до землі, а Бог обшморгує колос, обшморгує. Сим. 210.

Опалий, -а, -е. Опавшій.

Поспрошувати, -шую, -єш, гл. Пригласить (многихъ), созвать. Як всіх вже поспросює, то іде додому. Грин. III. 502.

Путькало, -ла, с. 1) = пугутькало. Вх. Пч. II. 14. 2) = пугач. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.

Розводити, -джу, -диш, сов. в. розвести́, -ду́, -де́ш, гл. 1) Разводить, развести, разлучать, разлучить. Хто нас розведе, то з ума зведе. Чуб. V. 260. 2) Разводить, развести (мужа съ женой). Як Бог дастъ, що моя дочка одужає, я буду судити вас судом, буду просити розвести вас. Левиц. І. 521. 3) Разнимать, разнять, разъединить, раздвигать, раздвинуть. Схопив її за руку, — рук не розведе. Кв. І. 201. Очей, що заплили йому горілкою, не розведе. Кв. І. 239. Густі вишні.... били його тонкими гіллячками по лиці. Він мусив розводити руками гілля й затуляти лице й очі. Левиц. Пов. 191. 4) Въ пилѣ зубья: разводить, развести, чтобы одинъ былъ въ одну сторону, а другой въ другую. В тілі зуби розведені. МУЕ. III. 27. 5) Разводить, развести, разжижать, распускать, распустить, разбавлять, разбавить. Кв. I. 109. Скількісь пляшок запевне водою розведеної горілки. Г. Барв. 31. 6) Разгонять, разогнать, разсѣять. Бажає батенька, щоб розвів її тугу. Кв. І. 17. 7) Разводить, развести, расплаживать, расплодить. В чужій кошарі овець не розведеш. Ном. № 9659. Любив він і садки розводити. Стор. II. 117. 8) Разводить, развести, разложить (огонь). Огонь чималий розвели. Шевч. 339. І розвели пожар чималий. Котл. Ен. 9) Пространно излагать, изложить, распространяться. Cм. розводитися 4. Хто слухає се просте слово з розумом, тому не треба широко розводити, яка б то велика користь була народові од сього нового засіву. К. (О. 1862. III. 23).

Творець, -рця, м. Творець. Бачить оке Бог, бачить творець, що мир погибає. Поможи мені, милосердний творче, діток згодувати. Грин. III. 692.

Устрівати, -ваю, -єш, сов. в. устріти, -ріну, -неш, гл. Встрѣчать, встрѣтить.

Форкотливий, -а, -е. Болтливый. Вх. Лем. 477.