Ватажникувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть овечьимъ пастухомъ.
Визаконити, -ню, -ниш, гл. Истребить, искоренить. Що завелось, те трудно визаконити.
Дзвіни́чний, -а, -е. Относящійся къ колокольнѣ. Дзвіничний хрест.
Загодо́вувати, -вую, -єш, сов. в. загодува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Начинать въ первый разъ что-либо ѣсть. Як що уперве (того року) починають їсти (курча, яблуко, огірок), то перегинають за голову руку і загодовують отак: «нова новина, щоб не болів ні живіт, ні голова» (і тоді їдять). 2) Начинать откармливать.
Купусі гл., дѣтс. = купі. Купочки-купусі!
Мідя́нчик, -ка, м. Долгоносикъ, Blynchilis cipreus.
Планета, -ти, ж. 1) Планета. Ці зорі в науці звуться рухомими чи ходячими, або планетами. 2) Судьба; нѣкая таинственная сила. Буває той чоловік оце то лихий та навіжений, то мнякий та добрий, — як яка планета на нього находить. 3) планета їх знає. Чорт ихъ знаетъ. Договор, чи шо в їх такий був, — планета їх знає!
Плахтяний, -а́, -е́ Изъ плахти сдѣланный, къ ней относящійся.
Пукати, -каю, -єш, гл.
1) Стучать.
2) Лопать, трескать, хлопать. Те крутилось і тріщало, а те пукало й гуло.
3) Лопаться, растрескиваться. Коли пукає акация, належиться сіяти кукурузи.
Сандова, -ви, ж. Желѣзный трезубецъ для битья рыбы. Cм. сандоля.
