Віддюбарити, -рю, -риш, гл. Отколотить, сильно побить.
Догорюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Дожить съ горемъ пополамъ. І коли вже я свого віку гіркого догорюю?
Запроха́ти Cм. запрохувати.
Луч-Луч! меж. Крикъ доильницы, отгоняющей теленка отъ коровы.
Му́зьки, -зьок, ж. мн. Начесы.
Падкувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) = падкати. Падкує коло хазяйства.
2) Жаловаться, горевать. Приходить циган, як возьме падкувати: що ж пан мені скаже? що ти мені наробив?
Помшити, -мшу, -ши́ш, гл. ? Шовком шити, — щоб не помшити.
Розгнівити, -влю, -виш, гл. = розгнівати. Чим я тебе, моя матінко, розгнівила? Розгнівить старшину! як то можна?.... та він тобі й зуби повибива.
Сповідати, -да́ю, -єш, гл. Исповѣдывать: а) — кого́. Піп сповідає вже останнього, б) — що. Той молиться, сповідає гріхи перед братом.
Тьмущий, -а, -е. Тьма-тьмуща. Cм. тьма 3.
