Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

возлобок

Возлобок, -бку, м. Покатость. На возлобку поганий город буде і вода не держатиметься. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗЛОБОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗЛОБОК"
Багор, -гра, м. 1) Пурпурный цвѣтъ. Далі, далі, онде небо багром рум'яніє. Федьк. I. 26. 2) Косякъ, часть составного обода колеса. Вх. Зн. І.
Барабан, -ну, м. Барабань. ЗОЮР. І. 114. Чуб. І. 219; V. 151. В барабани вибивають. Драг. 198.
Враговий, -а, -е. = вражий. Не взяла його врагова мати! Ном. № 5714. Враговий задирака. Сим. 212.
Повиточувати, -чую, -єш, гл. 1) Выточить на токарномъ станкѣ (во множествѣ). Колеса штучно повиточувані. Г. Барв. 137. 2) Выцѣдить (во множествѣ). З обох барильців повиточував усе, що там було.
Подослужувати, -жуємо, -єте, гл. Дослужить (о многихъ). Подослужували свого та й пішли додому.
Попадя, -ді, ж. 1) Попадья, жена священника. Уповала, мамцю, на керею, думала бути попадею. Мет. 237. 2) Рыба Rhodeus amarus. Вх. Пч. II. 20. 3) Въ свадебномъ обрядѣ: бутылка настоенной водки, которую (бутылку) мать невѣсты затыкаетъ пучкомъ калины и обвязываетъ красной ленточкой; попаді не трогаютъ до тѣхъ поръ, пока не пріѣдутъ отъ новобрачнаго дружки послѣ комори. МУЕ. III. 92. Ум. попадька. Поглянув панотець на свою попадьку. Св. Л. 200.
Прочувати, -ва́ю, -єш, сов. в. прочути, -чую, -єш, гл. 1) Узнавать, узнать по слухамъ, услышать, провѣдать. Скажи мені, що по світу йдучи, прочував. О. 1861. XI. 44. Прочули про його недолю приятелі його. К. Іов. 6. Він про тебе вже прочув, що ти вернувся. Г. Барв. 178. 2) Чувствовать, почувствовать, предчувствовать. Прочуває непевну правду доразу. МВ. (О. 1862. І. 96). Затріпоталось серденько, лихо прочувало. Млак. 101. Вже я довіжуюся, прочуваю, добродію мій! Якесь хороше та веселе діло маємо. МВ. (О. 1862. І. 94).
Умишляти, -ляю, -єш, сов. в. умислити, -лю, -лиш, гл. Придумывать, придумать, задумывать, задумать. Вони на правих умишляють, безвинного судом осудять. К. Псал. 219.
Учепитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Зацѣпиться. Воли не стоять.... ярмом учепились. Г. Барв. 380. 2)за. Ухватиться, схватиться за, прицѣпиться къ. Учепиться за поли. Стар. Як реп'ях той. учепиться за латані поли. Шевч. 242. Хоть же я, молода дівчино, в полі заблужуся, — ти прийдеш жито зажинати, я за тебе вчеплюся. Мет. 3) Съ род. п., съ предл. до или безъ него. Пристать, привязаться. Найперше до Масі вчепилась: то ти, каже, вкрала. Св. Л. 183. Кого біда учепиться, того тримається і руками, і ногами. Ном. №2170. Учепився, як гріх села. Ном. № 2746. 4) Прорости и укорениться. Дарма, що зерно зверху не гаразд заволочено, а підуть дощі, то воно вчепиться. Литин. у.
Челядинонька, -ки, ж. Ум. отъ челядина.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЗЛОБОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.