Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

водянка

Водянка, -ки, ж. 1) Кадка для воды. Стоїть кухоль на водянці, — піди та й напийся. Грин. ІІІ. 213. Мнж. 129. Cм. відник. 2) Раст. Empetrum nigrum L. ЗЮЗО. І. 121.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОДЯНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОДЯНКА"
Безвідходно, нар. Безотлучно.
Дзє́кати, -каю, -єш, одн. в дзє́кнути, -ну, -неш, гл. Говорить дзє вмѣсто де (о бѣлороссахъ). Ну, а литвинок, хиба лихо його нападе, щоб не дзєкнув. Г. Барв. 329.
Драбиня́стий, -а, -е. = драбинчастий.
Ківетора, -ри, ж. Половина тальби. Шух. І. 182.
Невмілий, -а, -е. Неумѣлый. У невмілого руки болять. Ном. № 6021.
Охрещати, -ща́ю, -єш, сов. в. охрести́ти, -щу́, -стиш, гл. Крестить, окрестить. Що Іван Хреститель воду охрещав. Грин. III. 5. Та ввечері охрестили і Марком назвали. Шевч.
Повідточувати, -чую, -єш, гл. Отгрызть (во множествѣ).
Подрібниця, -ці, ж. Подробность. Все роскажіть мені, з чого і як скоїлось ваш лихо, нехай я усю подрібницю втямлю. МВ. (КС. 1902. X. 150).
Причастник, -ка, м. 1) Тотъ, кто причащается. Багато причастників сьогодня було. Харьк. 2) Тотъ, кто причащаетъ. Господь зсилає до тебе причастника свого, в котрого запричастишся. Гн. II. 142.
Телеп меж., выражающее моментъ паденія, особенно во что-нибудь жидкое.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОДЯНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.