Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

возільник

Возільник, -ка, м. = возій. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗІЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗІЛЬНИК"
Вартунок, -нку, м. = вартість. Желех.
Майсте́рія, -рії, ж. соб. Инструменты, принадлежности мастерства. У того стельмаха однії майстерії на два вози не забереш. Самих сокир п'ять чи більше либонь. Канев. у. Майстерія швецька, столярська, кравецька.
Обтоптати, -пчу, -чеш, гл. Обтоптать.
Ольмик, -ка, м. Раст. Dianthus deltoides. Лв. 98. Cм. линок.
Паскудивий, -а, -е. = паскудний.
Перепрацюватися, -цю́юся, -єшся, гл. Переутомиться работою.
Росклекотатися, -чу́ся, -чешся, росклекоті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. 1) Сильно раскипѣться, клокотать. 2) Объ орлахъ: раскричаться.
Самокиш, самокиша, -ші, ж. = самокисє. Вх. Зн. 62. Желех.
Трісчина, -ни, ж. Одна щепочка. Мнж. 30.
Чарівний, -а, -е. Волшебный. Я горілки не п'ю, а чарівної і потім. Котл. МЧ. 453. О моя радість, мій сон чарівний. Шевч. 314.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЗІЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.