Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

возільник

Возільник, -ка, м. = возій. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗІЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗІЛЬНИК"
Бервінок, -нку, м. = барвінок. ЕЗ. V. 96.
Залишто́вник, -ка, м. Въ оковкѣ крышки крестьянскаго сундука: каждая изъ короткихъ желѣзныхъ полосъ, идущихъ отъ шпуг къ угламъ сундука и захватывающихъ собою ли́штву. Вас. 150.
Зашуборта́ти, -рчу́, -ти́ш, гл. Зашумѣть, застучать. Вх. Зн. 20.
Зугарний, -а, -е. Способный, мастеръ. А ми доженемо. — Зугарні! Заплутаєтесь у своїх полах та й попадаєте. Мир. Пов. І. 149. Зугарний теревені правити.
Наслухати 2, -ха́ю, -єш, гл. Прислушиваться. Я вже давно наслухаю, до чого воно дійде. О. 1861. XI. Кух. 27. Як вітер подихає, зашелестить комиш, пластун іде ходом сміло, а як вітер оддихає, то він стоя наслухає. О. 1862. II. 63.
Нечупайда, -ди, об. = нечупара. Желех.
Паткань, -ні, ж. зоол. Mur decumanus, большая крыса. Вх. Уг. 257.
Рахтувати, -ту́ю, -єш, гл. Разсуждать, разсчитывать.
Скракник, -ка, м. 1) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Шух. І. 255. 2) Часть маслобойни. Cм. олійниця. Шух. І. 163.
Таланний, -а, -е. Счастливый. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЗІЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.