Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воличок

Воличок, -чка, м. Ум. отъ віл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛИЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛИЧОК"
Ватажко, -ка, м. = ватажок. ЗОЮР. І. 132.
Відрахувати, -хую, -єш, гл. Отсчитать. Пан нехай відрахують тілько за кождих п'ятнадцять огірків, що там тому. Чуб.
Драгле́нький, -а, -е., Ум. отъ драглий.
Повкидатися, -даємося, -єтеся, гл. 1) Броситься во что (во множествѣ). Повкидались у воду. 2) Впасть во что, пристраститься къ чему (о многихъ).
Поссати, ссу, ссе́ш, гл. Пососать.
Сидітися, -диться, гл. безл. Сидѣться. Не сиділось і Ониськові з молодою жінкою. Стор. МПр. І. 171.
Сімнадцятий, -а, -е. Семнадцатый. Минув мій рік шіснадцятий, сімнадцятий починаю. МВ. І. 84.
Солопій, -пія, м. Ротозѣй.
Шерехатий, -а, -е. = шерепатий. Вх. Зн. 81.
Шкарбан, шкарбун, -на, м. 1) Истоптанный башмакъ, сапогъ. Сим. 136. Носив ті чоботи, носив, аж поки не стало, а далі й каже: «аже ж на горі в мене є ще батьковські шкарбани, — достану їх, да ще. може яку годину похожу. Рудч. Ск. І. 213. Надівай хоч шкарбани, бо нових ні за що купити. Козелец. у. Ти ж бачиш, що на мені не чоботи, а старі шкарбуни. Г. Барв. 287. 2) Старикъ. Г. Барв. 93. Сидиш, мов демон під водою, ізморщившись, старий шкарбун. Котл. Ен. II. 31. Ум. шкарбанець, шкарбуне́ць.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛИЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.