Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

водяник

Водяник, -ка, м. 1) Сосудъ для воды. Ум. водянчик. Онде у водянчику вода. Кв. І. 240. 2) Водяной (бѣсъ). Левч. 37. 3) = водник. Вх. Лем. 400.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 247.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОДЯНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОДЯНИК"
Боротьба, -би, ж. Борьба. К. Кр. 31. Боротьба з злими духами. Левиц. Пов. 22. Бувши в смертній боротьбі, молився. Єв. Л. XXII. 44.
Восет, -ту, м. Раст. = осот. Вх. Пч. I. 9.
Галасний, -а, -е. = галасливий. Желех.
Дочумакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Окончить чумачество.
Жми́крут, -та, м. Кулакъ, скряга.
Здоби́чник и здоби́шник, -ка, м. Разбойникъ, хищникъ. Рудч. Чп. 100. Ой як взяли наші чумаченьки з під байраку виходити, ой як узяли вражі здобишники частом до нас доїздити. Н. п.
Люби́ти, -блю́, -биш, гл. Любить. Кого Бог любить, того й карає. Ном. № 42. Козак дівку вірно любить, заняти не сміє. Мет. 105. Любіть її, думу правди, козацькую славу, любіть її. Шевч. 128.
Рострявання, -ня, с. Разлука. Рострявання душі з тілом. ЗЮЗО. І. Матер. 32.
Тарарахнути, -ну, -неш, гл. 1) Нанести ударъ, сопровождающійся продолжительнымъ шумомъ. Шейк. 2) Упасть съ шумомъ. Шейк.
Флот, -ту, м. Флотъ. Котл. Ен. ІІ. 29. І флот його з гармат розбили й потопили. К. МБ. II. 121.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОДЯНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.