Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

водяник

Водяник, -ка, м. 1) Сосудъ для воды. Ум. водянчик. Онде у водянчику вода. Кв. І. 240. 2) Водяной (бѣсъ). Левч. 37. 3) = водник. Вх. Лем. 400.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 247.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОДЯНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОДЯНИК"
Викоцабнутися, -нуся, -нешся, гл. Упасть вверхъ ногами. Вх. Уг. 230.
Відчухмарити, -рю, -риш, гл. Высѣчь, отодрать.
Вірша, -ші, ж. Стихотвореніе, преимущественно школьнаго происхожденія на тему по большей части духовнаго или нравственно-поучительнаго, а также историческаго содержанія, — распространены были въ старой украинской литературѣ. різдвяна, великодна вірша. Поздравительное стихотвореніе на праздники Рождества и Пасхи, преимущественно съ библейскимъ сюжетомъ. КС. 1881. I. 271. Большая Энциклопедія. V. 126.
Гарбузя, -зяти, с. = гарбузеня. Дурний бойко, не видів огірків, та й каже, що то гарбузіта. Фр. Пр. 102.
До́сталь нар. = доволі. Черк. у.
Залютува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Запаять. 2) Засвирѣпствовать. Уже осінь; незабаром зіма залютує. Шевч. ІІ. 163.
Коморити, -рю, -риш и коморува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Жить на квартирѣ. Желех. Він коморит у мене. Вх. Зн. 27.
Наруби́ нар. Наизнанку, наизворотъ. Угор.
Оповідь, -ді, ж. 1) = оповідка. Довго слухав Остап оповідь братову. Грин. І. 288. 2) Сообщеніе, объявленіе. Шух. І. 41. Оглашеніе церковное о бракѣ. МУЕ. ІІІ. 50.  
Помайнувати, -ну́ю, -єш, гл. Понестись, помчаться. Мов сарна в гаю помайнують. Шевч. 629.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОДЯНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.