Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воздібний

Воздібний и воздобний, -а, -е. Хорошій, хорошихъ качествъ. (Станьмо) свої коні козацькії напасемо й напоїмо: тут трави зелені, води холодні, очерети воздобні. АД. І. 112. Которий то, панове молодці, козак дородний, ще й кінь під ним воздобний. Макс. (1849). 84. У Кулиша употреблено въ смыслѣ: способный, талантливый. Шукати серед мужиків людей дотепних, здатніх, воздібних, і таких людей підіймати наукою. К. XII. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗДІБНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗДІБНИЙ"
Бубарчук, -ка, м. = байстрюк. Желех.
Войдування, -ня, с. Барахтанье, возня.
Докорота́ти, -та́ю, -єш, гл. Дотянуть, довлачить. Насилу ніч ту докоротала. Де мені смерти своєї дождати, альбо віка свого докоротати. Мет. 349.
Кодловатий, -а, -е. Многосемейный. Усі чопи кодловаті, бо книшами годовані. Подольск. г.
Обновлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. обновитися, -влю́ся, -вишся, гл. Обновляться, обновиться. Діла добрих обновляться, діла злих загинуть. Шевч.
Плюскання, -ня, с. Плесканье.
Селедець, -дця, м. = оселедець. Рудч. Ск. II. 172.
Тутка, тутки, туткива, нар. Ум. отъ тут. Вх. Зн. 71.
Уплисти Cм. упливати.
Хвалощі, -щів, ж. Похвальба. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЗДІБНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.