Битливий, -а, -е. Драчливый. Такий битливий, — зараз кулаком. Чоловік битливий буде. 2) Бодливый. Така корова маленька, а битлива. Битлива корова наша. 3) Сильно ударяющій. Град битливий.
Більмач, -ча, м. = більмак.
Бридій, -дія, м. = брид 2. Та я за цим бридієм усі (пісні) позабувала.
Здуби́тися, -блюся, -бишся, гл. Одубѣть. А щоб ти каменем став, а щоб ти здубився!
Кирея, -реї, ж. Плащъ, длинная суконная верхняя одежда; большая свита съ капюшономъ. Козацьке панство похожає в киреях чорних, як один. І шабля й булава з бунчуками, і горностаєва кирея поляжуть колись поруч із мертвими кістками.
Лупі́ж, -жу, ж. Куски дерева, съ которыхъ содрана кора.
Надко́лювати, -люю, -єш, сов. в. надколо́ти, -лю́, -леш, гл. Надкалывать, надколоть.
Покивати, -ва́ю, -єш, гл. Покивать. Назад подивилась, покивала головою та й заголосила.
Уворужувати, -жую, -єш, сов. в. уворужити, -жу, -жиш, гл. Вооружать, вооружить. Вворужила єси на брата брата.
Шокати, -каю, -єш, гл.
1) Часто говорить: шо.
2) Шамкать. «Сатурнович, змилосердися, за рідную свою вступися!» к Зевесу шокала стара.
