Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

возярка

Возярка, -ки, ж. = возирка. Вх. Лем. 400.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗЯРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗЯРКА"
Зелена́стий, -а, -е. Зеленоватый. Закр.
Ласкав Cм. ласкавий.
Попереманювати, -нюю, -єш, гл. Переманить (многихъ).
Примережувати, -жую, -єш, сов. в. примережити, -жу, -жиш, гл. Пришивать, пришить рукавъ, соединивъ его съ рубахою мере́жкою. Волч. у.
Примогтися, -жуся, -жешся, гл. = примогти. Не знаю, коли вже я приможуся тобі вернути. МВ. (О. 1862. III. 76).
Приплід, -пло́ду, м. Приплодъ. Корови їх приплодом звеселяють. К. Іов. 46.
Розсмикуватися, -куюся, -єшся, сов. в. розсмикатися, -каюся, -єшся, гл. Раздергаться. Драг. 79.
Роспустонька, роспусточка, -ки, ж. Ум. отъ роспуста.
Топчаковий, -а, -е. Относящійся къ топчаку.
Футькало, -ла, с. Вспыльчивый человѣкъ. Фр. (Желех.).  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЗЯРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.