Вимотувати, -тую, -єш, сов. в. вимотати, -таю, -єш, гл. 1) Выматывать, вымотать. 2) Добывать, добыть мошенничествомъ. Що вибреше, що вимота, то те й його. 3) Выпутывать, выпутать изъ бѣды. Йому аби тих вимотати, а сам викрутиться.
Гирмота, -ти, ж. Стукъ, грохоть.
Дармови́й, -а́, -е́. = Даремний 1.
Доп'ясти́, -ся. Cм. допинати, -ся.
Ниць II, -ці, ж. = нить 1. Сидить дівка в темниці, шиє чепець без ниці.
Перелюбки, -бок, ж. мн. = перелюб. — з ким зчиняти. Творить съ кѣмъ прелюбодѣяніе.
Показний, -а́, -е́ Видный, представительный. Таке не показне: ні з очей, ні з плечей. Одначе він з себе дуже показний, здоровий.
Помружити, -жу, -жиш, гл. Пожмурить нѣкоторое время глаза.
Приховати, -ся. Cм. приховувати, -ся.
Тинок, -нка, тино́чок, -чка, м. Ум. отъ тин.
