Бурити, -рю, -риш, гл.
1) Разрушать, ниспровергать, разорить.
2) Сильно лить, литься. Бурить як з барила.
3) Волновать, возмущать.
4) Рыть. Киртиця бурит землю.
Заги́бок, -бку, м. = загиб.
Запря́тка, -ки, ж. Мѣсто, гдѣ прячутъ или прячутся.
Калічний, -а, -е. Увѣчный. Царь уп'ять послав сказать: щоб збірались до його... усі: і старе й мале й калішне.
Махови́к, -ка, м. Маятникъ.
Палустень, -стня, м. Краюха. Хліба палустень як іззім, дак і ні гадки на цілий день.
Різнація, -ції, ж. Разъединеніе, разноголосица.
Розложистий, -а, -е. = розлогий. Дорожка твоя ой розложистая. Розложисті роги.
Утіха, -хи, ж. Утѣха, удовольствіе, забава. Сопілка — вівчареві втіха. Утіхи на годину, а біди до смерти. Жили одним життям, тішилися однією втіхою, сумували одним сумом. Ум. утішка, утіхонька. Утішенька. Як вирву Я для утішки чотирі орішки. Тобі, бач, усе смішки та втішки.
Фарб'яр, -ра, м. Красильщикъ.
