Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воздобний

Воздобний, -а, -е. Хорошій, хорошихъ качествъ. (Станьмо) свої коні козацькії напасемо й напоїмо: тут трави зелені, води холодні, очерети воздобні. АД. І. 112. Которий то, панове молодці, козак дородний, ще й кінь під ним воздобний. Макс. (1849). 84. У Кулиша употреблено въ смыслѣ: способный, талантливый. Шукати серед мужиків людей дотепних, здатніх, воздібних, і таких людей підіймати наукою. К. XII. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗДОБНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗДОБНИЙ"
Блигомий, -а, -е. Близкій. блигомий світ! Близкій свѣтъ! Ном. № 11424. Блигомий світ, щоб туди йти.
Викакатися, -каюся, -єшся, гл. дѣтск. Испражниться.
Копіяшний, -а, -е. = копійчаний.
Котюга, -ги, м. 1) Ув. отъ кіт. Стар як котюга, а бреше як щеня. Ном. № 6905. Невже котюга знов думає про сало? К. ЧР. 289. 2) Собака домашняя (у гуцуловъ). Вх. Пч. І. 16. Котюга забрехала. Шух. І. 89.
Мере́на, -ни, ж. Рыба: многоусачка рѣчная (Угор.), чебакъ, Cyprinus barbus.
Опанчина, -ни, ж. Епанча, плохая епанча. Опанчина рогожовая, поясина хмельовая. Мет. 377.
Остинки, -ків, м. Истоптанные постолы. Н. Вол. у. Ум. ости́ночки.
Підмовонька, підмо́вочка, -ки, ж. Ум. отъ підмова.
Семянистий, -а, -е. Многосемейный. То народ семянистий. О. 1861. II. 246.
Стаскати, скаю, -єш, гл. Встащить, снести. Стаскав його жид і на ту гору. Мнж. 117.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЗДОБНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.