Боротати, -таю, -єш, гл.
1) Очищать отъ шелухи (просо).
2) Тормошить? Сбивать съ толку? Ви мене заборотаєте, як от будете хапати та з одного, та з другого боку! Бас багато, а я один, — де ж мені вас усіх поділити? — Та ви сами себе боротаєте.
Ґанчува́ти, -чу́ю, -єш, гл. 1) Браковать, находить недостатки. Котра дівчина вередує з женихами, ґанчує та плаче, то з єї оттак сміються. 2) Имѣть изъянъ, порокъ, недостатокъ. Ґанчує на ногу кобила.
Дешевня́, -ні́, ж. Дешевизна. Тоді була дешевня, а тепер дорожнета.
Загри́вий, -а, -е. Имѣющій бѣлую масть вокругъ шеи (о птицахъ и четвероногихъ животныхъ). Загривий гусак. Загрива гуска. Загрива вівця — біла, а шиворот чорний.
Куп'Я, -я́, с. = купина. Заріс той шлях куп'ям та болотом. Не мучте (пропасниці) бідних християн, трясіть куп'ями, очеретами і болотами. Єдин каже: ій богу бачив — не тільки що воду тягла (веселка), але й куп'я перла у хмару.
Ми́сочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ми́ска. 2) Блюдце. Батя... почали виставляти на стіл стакани та мисочки.
Оборсати, -са́ю, -єш, гл. Обвязать, перепутывая веревки. Оборсай ко мені постоли.
Пошикувати, -ку́ю, -єш, гл. Построить въ ряды.
Сотничок, -чка, м. Ум. отъ сотник.
