Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воложати

Воложати, -жаю, -єш, гл. Сырѣть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОЖАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОЖАТИ"
Видаток, -тку, м. Умолоть. Гречка стеблом була путяща, а не було доброго видатку. Волын. г.
Гайкати, -каю, -єш, гл. Кричать гай!
Гуся́чка, -ки, ж. 1) Гусиный пометь. Вх. Лем. 406. 2) Раст. Potentilla anserina. Вх. Лем. 406.
Збі́й, збо́ю и збо́я, м. 1) Утоптанная земля. Пшеницю сіють на збої. 2) Разбойникъ. Няхай она знає, збоєв синів має. Гол.
Печалитися, -люся, -лишся, гл. Печалиться = журиться. Грин. III. 390. Чуб. V. 305.
Помолочник, -ка, м. Раст. Capsella Bursa pastoris Mönch. ЗЮЗО. I. 115.
Притоптувати, -тую, -єш, сов. в. притоптати, -пчу, -чеш, гл. 1) Притаптывать, притоптать. Барвінок хрещатий притоптаний коло тину засихає-в'яне. Шевч. 507. Поховала, загребала, ще й ногою притоптала. Чуб. V. 1154. 2) Придавливать, придавить, нажимать, надавливать, надавить. Чоловікам на лопату Бог сили наклав та ще й притоптав, а жінкам на вила та й то струсив. Ном. № 9165. Притоптувать тим ножем огник і примовлять тричі. Ком. II. 111.
Прорідкуватий, -а, -е. Рѣдковатый. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Теслиця, -ці, ж. 1) Родъ рѣзца, которымъ вырѣзываютъ деревянныя ложки. Вх. Зн. 69. Большихъ размѣровъ — для выглаживанія внутренности корыта, уже выдолбленнаго. Шух. І. 249. 2) Плотничій топоръ. Вх. Зн. 69.
Уторувати, -рую, -єш, гл. Уѣздить, укатать, прогорить. Вторований шлях.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОЖАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.