Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

володарь

Володарь, -ря, м. Владѣтель, владѣлецъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОДАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОДАРЬ"
Груща́ник, -ка, м. Пирогъ съ грушами. Желех.
Заюртува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Придти въ волненіе, возбужденіе, смятеніе. К. Желех.
Китаєвий, -а, -е. Изъ китайки. Жупан китаєвий. Гол. Жупан на йому синій і китаєва юпка. Кв. І. 9. Китаєві штани. О. 1862. IX. 68.
Коваленко, -ка, м. Сынъ кузнеца. Ой ніхто ж так не заграє, як той коваленко. Чуб. Иногда — просто кузнецъ. Ой де ж тії коваленки живуть, що хороші черевички кують? Чуб.
Непритаманний, -а, -е. Ненормальный въ психическомъ отношеніи, невмѣняемый. Та шо там у нього питати? Він непритаманний. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Одностеблий, -а, -е. Съ однимъ стеблемъ. Пшениця одностебла. Міусск. окр.
Петрівський, -а, -е. = петрівній. День не петрівський, язик не попівський — по двічи говорити. Грин. II. 303. Пішло уже мені, як з петрівського дня. Ном. № 2136.
Постівка, -ки, ж. 1) = постіль. Забрав гроші, забрав скрині, та й білу постівку. Гол. І. 70. 2) = покіс. Вх. Лем. 454.
Цабати, -блю, -леш, гл. = цібати. Угор.
Щибати, -ба́ю, -єш, гл. = лоптати. Вх. Зн. 84.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОДАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.