Зневіритися, -рюся, -ришся, гл.
1) Потерять вѣру, извѣриться.
2) — кому. Утратить довѣріе. Ти мені зневірився. Їй уже тепер усе зневірилося. Тобі... зневірились люде.
Інфима, -ми, ж. Второй изъ семи классовъ духовн. училищъ и семинарій.
Кірмак, -ка, м. = кироман.
Ліси́стий, -а, -е. Лѣсистый.
Паклун, -на, м. Раст. Teucrium polium L.
Перегінний, -а, -е. Перегонный. До чорта всякого добра: перегінних горілок, смачних наливок.
Переплачувати, -чую, -єш, сов. в. поплати́ти, -чу́, -тиш, гл. Переплачивать, переплатить.
Плащок, -щка, м. Рубашка безъ рукавовъ, въ которую одѣваютъ дитя до перваго причащенія. Ум. плаще́чок.
Скаржитися, -жуся, -жишся, гл. Жаловаться, сѣтовать. Невістка скаржиться, а на лиці не змарніла.
Царяградка, -ки, ж. Родъ турецкой бутылки. Демко вже достав царягрядку — така була в його не з малих пляшечка жбанком, — од якогось турчина чи що собі придбав.
