Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воловий

Воловий, -а, -е. Воловій, бычачій. Що він загадав тобі — на воловій шкурі не списати. Ном. № 5604. Треба мені волового воза. Мил. 95. волове око, очко. а) Птица крапивникъ, Troglodytes parvulus. б), Насѣк. Hipparchia Hyperanthus. Вх. Пч. І. 6. в) также волові очі. Раст. полевая астра, Aster amellus. воловий язик. Раст. собачій корень. a) Anchusa officinalis L. ЗЮЗО. І. 111. б) Cynoglossum officinale. ЗЮЗО. І. 120. в) Symphytum officinale L. ЗЮЗО. I. 138.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОВИЙ"
Задава́ти, -даю́, -єш, сов. в. задати, -да́м, -даси, гл. 1) Задавать, задать. Задам я тобі бурду. Ном. № 13602. 2) = завдавати. В неволю всіх задала. Гол. І. 4.
Їжакуватий, -а, -е. Взъерошенный, съ торчащей шерстью. Їжакуватий віл. Черк. у.
Напої́ти Cм. напувати.
Обнюхати Cм. обнюхувати.
Ошемоніти, -нію, -єш, гл. Лишиться сознанія. Мене як ударили, то я ошемонів. Екат.
Пістоль, -ля, м. Пистолетъ. Левиц. Пов. 372.
Поголоснійшати, поголоснішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться громче. Голосна пісня його через те ще поголоснійшала на широкому світі. К. ХП. 130.
Подопрядати, -да́ю, -єш, гл. Допрясть (во множествѣ).
Позалуплювати, -люю, -єш, гл. Залупить (во множествѣ).
Полудневий, -а, -е. Полуденный, южный. Брацл. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.