Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воловий

Воловий, -а, -е. Воловій, бычачій. Що він загадав тобі — на воловій шкурі не списати. Ном. № 5604. Треба мені волового воза. Мил. 95. волове око, очко. а) Птица крапивникъ, Troglodytes parvulus. б), Насѣк. Hipparchia Hyperanthus. Вх. Пч. І. 6. в) также волові очі. Раст. полевая астра, Aster amellus. воловий язик. Раст. собачій корень. a) Anchusa officinalis L. ЗЮЗО. І. 111. б) Cynoglossum officinale. ЗЮЗО. І. 120. в) Symphytum officinale L. ЗЮЗО. I. 138.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОВИЙ"
Бистриня, -ні, ж. Быстрина, быстрое, стремительное теченіе воды. Люблять прать на самій бистрині. К. (ЗОЮР. II. 205). Один з плотів, збившись з бистрини, трапив між каміння. Стор. II. 122.
Домочи́ти Cм. домочувати.
Натворити, -рю́, -риш, гл. Надѣлать, натворить. Бачите ви, ловці-молодці, чого ви натворили. Шевч. 289.
Начин, -ну, м. Начало. Се який начин пісні? Борз. у.
Онука, -ки, ж. 1) Внука, внучка. Тепер сиди у запічку, колиши онуку. Чуб. V. 1187. 2) Бабы повитухи называютъ такъ дѣвочекъ, при рожденіи которыхъ онѣ помогали. Мил. 17. Ум. онучка, онучечка.
Пинити, -ню, -ниш, гл. Мѣшать, препятствовать. Вх. Зн. 48.
Підорати, -рю́, -реш, гл. 1) Вспахать немного. 2) Подрѣзать плугомъ.
Подушечка, -ки, ж. Ум. отъ подушка.
Пообдавати, -даю́, -єш, гл. Дать (многимъ).
Суходревник, -ка, м. Раст. Lonicera xylosteum. Вх. Лем. 471.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.