Блюзнірський, -а, -е. Кощунскій, богохульный.
Гу́лі IІ Употребляется какъ глаголъ: гулять. Не плач, дитинко, гулі підемо. Що на нашій та гулиці. все гулі та гулі. Употребляется какъ существительное: гулянье, бездѣйствіе. Гулі не одного в лапті обули.
Зби́тний, -а, -е. 1) Излишній, чрезмѣрный. 2) — чолові́к. = збитошник.
Мелю́чий, -а, -е. Мукомольный. Мелючий млин.
Наддзю́бати Cм. наддзюбувати.
Палга, -ги, ж. Плита.
Позасмічувати, -чую, -єш, гл. Засорить (во множествѣ).
Пообколупувати, -пую, -єш, гл. Облупить, обковырять (во множествѣ). Стіни пообколупували, долівку повибивали.
Прогортати, -та́ю, -єш, сов. в. прогорну́ти, -ну́, -неш, гл. Раздвигать, раздвинуть, отворачивать; прогребать, прогресть, прочистить. Ой то перепілочка, ой мала невеличка, ой по полю літає, ой комиш прогортає. Вуса прогортає. Я сніжок прогорну. Я солому прогортаю, зерняти шукаю.
Уштопорити, -рю, -риш, гл. — кого. Встрѣчено только въ разсказѣ задунайскаго запорожца въ значеніи: поймать, подстеречь и схватить. Липоване дозналися, та його (винного) й уштопорили. Баба була у них волшебниця.... то ото вона та другі липованські баби його й уштопорили — чи вони його заманили, чи як піймали....
