Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волічковий

Волічковий, -а, -е. Гарусный. Хотин. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛІЧКОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛІЧКОВИЙ"
Видужати Cм. видужувати.
Доскона́льний, -а, -е. = досконалий 2. Звісно, той там у школах, потім у віську, хазяїна досконального нема. Сим. 217.
Зажи́тися Cм. заживатися.
Зго́рда нар. Гордо, высокомѣрно. Марусенька пишна в черевичках вийшла; на воротях стала, згорда одказала. Чуб. V. 243.
Ряпуха, -хи, ж. = рапавка. Вх. Пч. ІІ. 16.
Скупо нар. Скупо.
Терміта, -ти, ж. = терміття. Харьк. у.
Того 1), мѣст. Род. пад. отъ той, те. 2) сз. Потому, оттого. Того ж жиди і свинини не їдять. Драг. 4. А чого стало тепло?... — Того, що весна настала. Ком. II. 45.
Толо, -ла, с. Родъ игры. Чуб. III. 95.
Тройчистий, -а, -е. 1) Троичный. Шейк. 2) тройчи́сте зілля. Раст. Lotus corniculatus L. Употребляется отъ водобоязни. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛІЧКОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.