Дідуга́, -ги́, дідуга́н, -на, м. Ув. отъ дід. Ой ти — старий дідуга, ізігнувся як дуга. Старий уже був дуже дідуган той Грива. Зустрічає по дорозі діда. Такий сивий дідуган, а борода зовсім біла аж до пояса.
До́кладка, -ки, ж. Острота насмѣшка. Стіпний на докладки. Почну.... глузувати.... Вже на докладки я лихий.
Дубала́ нар. Дыбомъ, вверхъ ногами. Дубала стати. Cм. дубора.
Мирува́ння, -ня, с. Помазаніе елеемъ, мѵромъ.
Міркува́тися, -куюся, -єшся, гл. 1) Соображаться съ чѣмъ, примѣняться къ чему. 2) Удерживаться, воздерживаться.
Млі́ти, млію, -єш, гл. 1) Млѣть, замирать, изнывать. Не житиму тепер, а млітиму. Глянув я направо, там росли і мліли на сонці роскішні сади. Світить місяць да не гріє, до дівчини серце мліє. Чи всім людям із кохання так ся діє? Очі не сплять, серце стогне, душа мліє. Коли б чого не забути, щоб дитина не мліла голодом. 2) Прѣть, увариваться. Каша вже давно мліє.
Неситий, -а, -е. Ненасытный. Неситії ксьондзи, магнати нас роз'єднали, розвели.
Присвят, -ту, м. Посвященіе. Присвят усіх моїх творів землякам.
Терпячка, -ки, ж. Терпѣніе. Терпячка ввірветься.
Уряди-годи, нар. Изрѣдка. А був наги батько такий-то грізний! Вряди-годи пустить на улицю погулять з дівчатами.
