Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волеваха

Волеваха, -хи, м. Родъ цапли. Радом. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛЕВАХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛЕВАХА"
Басань, -ні, ж. Крытая галлерея вокругъ церкви. ЗЮЗО. II. 143. Cм. опасання 2.
Батенько, -ка
Докупа́тися, -па́юся, -єшся, гл. Докупаться. Докупався до того, що мало не втопився.
Домалюва́тися, -лю́юся, -єшся, гл. Дописать красками до чего нибудь.
Доморо́слий, -а, -е. Доморощенный, дома выросшій. Н. Вол. у. Простий собі був (півень), доморослий. Сим. 211. Та се моя кобила, навіть усі скажуть, шо вона доморосла, а не купована. Кіевск. у.
Знатниця, -ці, ж. Знахарка, колдунья. Занедужала Пилипиха. Покликали ми до неї усіх знатниць і лікарок. МВ. ІІ. 178.
Капелина, -ни, капели́нка, -ки, капели́ночка, -ки, ж. Ум. отъ капля.
Мсти́вість, -вости, ж. Мстительность. Желех.
Сатанаїл, -ла, м. Сатана, князь бѣсовскій. Бог бачить, що уже Сатанаїл дожене ангела.... Чуб. І. 35.
Шуринець, -нця, м. Въ свадебномъ обрядѣ шуринцями называются наскоро собранные молодые родственники невѣсты, долженствующіе защищать ее отъ жениха и его товарищей. МУЕ. III. 93, 121.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛЕВАХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.