Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волиняк

Волиняк, -ка, волинянин, -на, м. Житель Волыни.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛИНЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛИНЯК"
Гордівни́к, -ка́, м. Гордый человѣкъ, гордецъ. Сумує собі гордівник мовчки. Г. Барв. 456.
Ґале́ра, -ри, ж. 1) = Галера. 2) Сбитая изъ досокъ лодка, почти квадратная, для перевозки хлѣба. Черк. у. Cм. Галяра, ґаляра.
Дергі́вка, -ки, ж. = Дергавка. Шух. І. 147.
Индичина, -ни, ж. Мясо индѣйки, индюка.
Настеж, настежінь, настежір, нар. = настіж. Вх. Зн. 40.
Пропестити, -щу, -стиш, гл. Пронѣжить извѣстное время.
Стокротне нар. = стокрот. Біг вам стокротне надгородить. Фр. Пр. 64.
Схарапудитися, -джуся, -дишся, гл. Испугаться и сразу податься, остановиться (о животныхъ). Коні підїхали під село і схарапудились в царині. Левиц. Пов. 220. Де не взявся сірий вовк.... отара схарапудилась, сипнула вбік. Мир. ХРВ. 45.
Цілити 2, -лю, -лиш, гл. Цѣлить, мѣтить. Цілив в ворону, та попав в корову. Ном. № 1784.
Чапленя, -няти, с. Птенецъ цапли. Ум. чапленя́тко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛИНЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.