Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

володіти

Володіти, -дію, -єш, гл. Владѣть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОДІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОДІТИ"
Бувалець, -льця, м. Бывалый, опытный человѣкъ. бувати у бувальцях. Много испытать, извѣдать, видать виды. Ном. № 5775. Батькові доставалося на своєму віку бувати у бувальцях. Стор. II. 131.
Вихиляси, -сів, мн. Выгибаніе, изгибаніе. Взявшись у боки, робить вихиляси. О. 1862. IV. 18.
Дійсне нар. Дѣйствительно, именно.
Ільняк, -ка, м. = ілем. ЗЮЗО. I. 140.
Музю́к, -ка́, м. = мізюк. Козелец. у.
Наміта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. намести, -мету, -те́ш, гл. Наметать, наместь.
Ожеребитися, -блюся, -бишся, гл. Ожеребиться, родить (о кобылахъ).
Опилок, -лка, м. = обаполок. Каменецк. у.
Пересісти Cм. пересідати.
Пульош, -ша, м. = пульпак. Вх. Лем. 458.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОДІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.