Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

володіти

Володіти, -дію, -єш, гл. Владѣть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОДІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОДІТИ"
Задобі́ддя, -дя, с. Предобѣденное время. Город Сороку у неділю рано (в) задобіддя взяв. Мет. 393.
Качер, -ра, м. = качур.
Крайок, -йка, м. Ум. отъ край.
Молода́н, -на, м. 1) Молодчикъ. Козаченьку, де ти, молодане? Мкр. Н. 10. Ой у мого молодана біле личко, як у пана. Чуб. V. 15. 2) Молодоженъ. Черк. у.
Натякати, -ка́ю, -єш, сов. в. натякнути, -кну, -не́ш, гл. Намекать, намекнуть. Ге! сказав він: ви обидві дещо проминули: тільки про їду й напиток сяк-так натякнули. Мкр. Н. 34.
Немилосердний, -а, -е. Немилосердный, безжалостный, жестокій. Таке молоде, а таке немилосердне. МВ. (О. 1862. III. 42). Немилосердні, котрі нас розлучать. Чуб. V. 117.
Патлама, -ми, ж. Плохое болотное сѣно съ осокой, камышемъ и пр. Вас. 207. Мнж. 188.
Підпіячити, -чу, -чиш, гл. Подкутить. Та там, бач, гуляння було, так ми трохи й підпіячили. Харьк. у.
Прикметити, прикмітити. Cм. прикмечати, прикмічати.
Учень, учня, м. Ученикъ. Ном. № 14055. Стор. І. 195. Не учень для вчителя, а вчитель для учня. О. 1862. І. 66. Осман, високий учень мій в рицарстві. К. МБ. X. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОДІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.