Зрадливий, -а, -е. Измѣнчивый, склонный къ измѣнамъ. Моє серце зрадливсє звичаю не знає. Ой хортуно зрадливая, що ж ти виробляєш? Дала серцю зазнатися, з милим розлучаєш.
Крутоберегий, -а, -е. Съ крутыми берегами. Дніпро крутоберегий.
Лю́дськи́й, -а, -е. 1) Человѣческій. Де люде не ходють і людський христіянський глаз не заходе. Напився він не раз людської крови. І погляд у його не людський. 2) Человѣчный, привѣтливый. 3) Порядочный, разумный, смыслящій. Не попалось кому людському взяти. півтора людського. Неразумное, неумѣстное. Що скаже, то півтора людського. 4) Народный, простонародный. То земля панська, а то людська. 5) Чужой, не свой. Постаріла мене, брате, людська робітонька.
Мерзе́нитися, -нюся, -нишся, гл. Мараться, пакоститься. Чи мені треба мерзенитися? Нащо мені сей клопіт?
Мизка́ 2, -ки, ж. Мездра на кожѣ, мякоть во внутренности тыквы.
Надира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. наде́рти, -деру́, -реш, гл. Надирать, надрать.
Обполювати, -люю, -єш, сов. в. обполо́ти, -лю́, -леш, гл. Опалывать, ополоть, срѣзать или повырывать сорныя травы около деревьевъ, овощей. Дідова дочка закотила рукава, обполола, обханючила і пісочком обсипала (яблуньку).
Отарка, -ки, отарочка, -ки, ж. Ум. отъ отара.
Поводарь, -ря́, м. Вожакъ; проводникъ. Він змалечку за поводаря в старців був.
Стьонжкаха, -хи, ж. Сортъ плахти.
