Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волічка

Волічка, -ки, ж. Шерстяныя нитки для вышиванья, гарусъ. Гол. Од. 73, 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛІЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛІЧКА"
Букарт, -та, м. = байстрюк. Фр. Пр. 129.
Бусі. Дѣтск.: падать, упасть, упадешь О. 1861. VIII. 8.
Відв'Язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. відв'язатися, -жуся, -жешся, гл. Отвязываться, отвязаться.
Заса́пуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. засапатися, -паюся, -єшся, гл. Запихиваться, запыхаться. Втомивсь, засапавсь, спотикався. Котл. Ен. III. 20.Чого ж ти так засапалась? — Я мовчу: не здишусь. Г. Барв. 397.
Кирпа, -пи, ж. 1) Вздернутый носъ. Лічить Енея приступає, очками кирпу осідлав. Котл. Ен. VI. 72. кирпу гнути. Задирать носъ. А як закуштує школи, вже й одвертає пику, вже й кирпу гне. Левиц. І. 277. Стара не страшна, так молода кирпу гне. Котл. Н. П. 353. 2) = кирпатий. Ум. кирпонька. МВ. (КС. 1902. X. 143).
Ли́тися, ллю́ся, ллєшся, гл. Литься. Ні п'ється, ні ллється, ні в чарці не остається. Ном. № 7589. А в тії дівчини, а в тії молодої аж на землю сльози ллються. Мет. 80. Столітнії очі як зорі сияли, а слово за словом сміялось, лилось. Шевч. 205.
Роток, -тка, рото́чок, -чка, м. Ум. отъ рот.
Свидина, -ни, ж. Раст. Cornus sanguinea L. ЗЮЗО. I. 119.
Сир, -ру, м. 1) Сыръ. 2) Творогъ. Масляниця баламутка: обіщала масла й сиру, та не хутко. Ном. № 256. Ум. сирець.
Сциклини, -лин, ж. Моча.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛІЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.