Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воларити

Воларити, -рю, -риш, гл. Быть пастухомъ воловъ. Вх. Зн. 7.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛАРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛАРИТИ"
Архи́мницький, -а, -е. Шарлатанскій, плутовской.
Бусурменити, -ню, -ниш, гл. Басурманить.
Вищедрувати, -рую, -єш, гл. Получить за пѣніе щедрівок.
Віджиріти, -рію, -єш, гл. Отжирѣть.
Дерга́р, -ра́, м. Канатчикъ, занимающійся плетеніемъ канатовъ, шлей изъ пеньки. Дергарі купля' прядіво на мотузи. Камен. у.
Жихуне́ць, -нця́, м. Раст. чистотѣлъ, Chelidonim majus L.
Загу́рити Cм. загуряти.
Посмик, -ка, м. 1) У бороны: веревка конопляная, чаще скрученная изъ ствола молодого дерева, однимъ концемъ зацѣпленная за уголъ бороны, а на другомъ имѣющая валекъ съ постромками, въ которыя впрягается лошадь; иногда посмик бываетъ желѣзный. Подольск. г. Н. Вол. у. 2) Penis. Новомоск. у.
Хвузія, -зії, ж. Ружье. Салдати з хвузіями на сонці так і сяють. Драг. 198. Фузію намірив, обох разом застрілив. Гол. ІІІ. 63.
Шофта, шохта, -ти, ж. см. начиння. МУЕ. III. 18. Вас. 166.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛАРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.