Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воларити

Воларити, -рю, -риш, гл. Быть пастухомъ воловъ. Вх. Зн. 7.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛАРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛАРИТИ"
Гаспедюка, -ки, об. ув. отъ гаспед.
Горобе́йник, -ка, м. Раст. Lithospermum arvense L. ЗЮЗО. І. 127.
Клокічка, -ки, ж. 1) Деревянный колокольчикъ, вѣшаемый скоту на шею. Ковель. 2) Раст. Staphylca pinnata L. ЗЮЗО. І. 137. Клокічки. У гуцульскихъ женщинъ: монисто, сдѣланное изъ нанизанныхъ круглыхъ зеренъ этого растенія. Шух. I. 130.
Коралевий, -а, -е. = Коралловый. Перериваючись де-не-де, як порване коралеве намисто. МВ.
Перехитрити, -рю́, -ри́ш, гл. = перехитрувати.
Покраденці, покрадці, покрадьки, нар. Украдкой, тайкомъ.
Пороскипатися, -паємося, -єтеся, гл. = пороскипати.
Роспатякатися, -каюся, -єшся, гл. Разболтаться. Патя та патя, та й роспатякались, неначе цілий вік їм укупі на сьому місті жити. Кв. II. 41.
Танчик, -ка, м. Ум. отъ танець.
Частка, -ки, ж. 1) = частина. 2) Частица Св. Даровь. Шух. І. 234.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛАРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.