Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воло

Воло, -ла, с. 1) Зобъ. 2) Жирный подбородокъ. Кричить наче за воло вхопили. Ном. № 3458. 3) Подгрудокъ (у быка).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛО"
Гомонли́вий, -а, -е. 1) Говорливый, болтливый, разговорчивый. То був дуже гомонливий, а то й на мову не дається. Лубен. у. Параска знов весела і гомонлива. Г. Барв. 107. 2) Шумный.
За́ткално, -на, за́ткало, -ла, с. Затычка изъ тряпокъ, которой затыкаютъ дымовую трубу вмѣсто вьюшекъ. Чуб. VII. 381. Вас. 193. Бо на парубках шмаття — то міх, то ряднина, з заткала шапка, з клочча поясина. Чуб. ІII. 34. Мій верх і заткало. Ном. № 2575.
Зморхнутися, -нуся, -нешся, гл. Сморщиться.
Мо́мрати, -раю, -єш, гл. = мимрити. Вх. Уг. 252.
Насере́д, нар. Посреди; на средину. З чужим і насеред села розставайся. Ном. № 9690.
Начепуритися, -рюся, -ришся, гл. Принарядиться. Захотіла дідча мати начепуритися, поставила-сь бриженята, ні притулитися. Гол. І. 252.
Непідвладність, -ности, ж. Независимость. Желех.
Обучатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. обучи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Обучаться, обучиться. МВ. (О. 1862. III. 35). 'Ддав у бурсу в Київ обучатись. Шевч.
Оклонити Cм. оклоняти.
Укландати, -даю, -єш, гл. Уложить, убить. Там певно вже ведмеді укландають його. Рудч. Ск. І. 134.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.