Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воловодик

Воловодик, -ка, м. Ум. отъ воловід.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОВОДИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОВОДИК"
Визирцем нар. Высматривая.
Гугня́во нар. Гнусливо. Як крикне, та ще й гугняво. Стор. І. 253.
Лю́б'язно, нар. Любезно, привѣтливо, мило. Підійшов до неї і спитав так тихенько та люб'язно. Кв. II. 244. Ум. люб'язне́нько.
Надбіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. надібра́ти, -беру́, -ре́ш, гл. Надбирать, надобрать часть чего.
На́рість, -рости, ж. Наростъ. Н. Вол. у.
Нащулити, -лю, -лиш, гл. = нащурити.
Ограбувати, -бу́ю, -єш, гл. Ограбить.
Попідсмикувати, -кую, -єш, гл. Поддернуть, подобрать (во множествѣ).
Протеребок, -бка, м. = протереб. Н. Вол. у.
Чмалений, -а, -е. = чмелений. Хмара хмару швидко гоне, грім по небу торохтить, вітер плаче, вітер стогне, дощ по вікнах порощить. Під чмалену сю незгоду мов побиті люде сплять. Сніп. 105.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОВОДИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.