Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

возрости-літ

Возрости-літ, нар. Взрослыхъ лѣтъ. Він возрости-літ пішов у москалі. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗРОСТИ-ЛІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗРОСТИ-ЛІТ"
Викоріняти, -няю, -єш, гл. = викорінювати. Тяжко лежав, на стіну дрався, а я все викореняв оте дання; ото й виходився. Г. Барв. 342.
Горла́ха, -хи, ж. Яма для храненія Зернового хлѣба. Козел. у. Треба понасипать горлахи пашнею. К. ЧР. 131.
Картниця, -ці, ж. Картежница.
Козлячий, -а, -е. Козлиный. Хиба ж їм я те м'ясиво, або ж п'ю крівцю козлячу. К. Псалт. 118.
Матери́нський, -а, -е. = матерній. Привернися до мене своїм добрим і материнським серцем. Чуб. І. 92.
Незвичайність, -ности, ж. 1) Необыкновенность, необычайность. 2) Невѣжливость, неприличіе. Велику незвичайність серед людей учинила. К. Дів. С. 10.
Обрада, -ди, ж. Обсужденіе, совѣщаніе; совѣтъ. ЗЮЗО. І. Верес. 29. Ум. обрадонька. Нема мені обрадоньки од мого нелюба. Мет. 255.
Плавта, -ти, ж. Отрѣзанный кусокъ древеснаго ствола, длиной въ 8 метровъ. Шух. І. 88.
Поганинка, -ки, ж. Язычница. Вона була поганинка. Гн. II. 98.
Посплітати, -та́ю, -єш, гл. Сплесть вмѣстѣ. Під високими дубами притулилась тонка ліщина, посплітавши свої верхи. Левиц. І. 347.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЗРОСТИ-ЛІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.