Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

возний

Возний, -ного, м. Родъ судебнаго пристава при старыхъ судахъ Пан возний позов дасть. Котл. Ен. IV. 48.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗНИЙ"
Губа́тий, -а, -е. 1) Имѣющій большія губы, толстогубый, губастый. Чуб. І. 5. Багатая-губатая, а ще к тому пишна, а вбогая-хорошая, як у саду вишня. Чуб. V. 38. 2) Губа́тий віл. Волъ съ большой мордой. КС. 1898. VII. 46.
Дє́ меж. Восклицаніе, которымъ останавливаютъ бодающагося вола. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Захтитыся, -хочеться, гл. безл. Захотѣться. Захтилося — запрягайте, видхтилося — выпрягайте. Ном. 4974. А воно жъ солоне — пыты захочеться. Рудч. І. 2.
Курчин, -а, -е. Принадлежащій курицѣ. Курчина сем'я. К. Дз. 138.
Му́жно нар. Мужественно.
Позбиткуватися, -куюся, -єшся, гл.з кого. Обидѣть кого.
Поштарський, -а, -е. Принадлежащій поштарю.
Призвістити Cм. призвіщати.
Пуляк, -ка, м. = пульпак = индик. Вх. Пч. II. 12.
Снопчик, -ка, м. Ум. отъ сніп.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЗНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.