Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вой

Вой, вою, м. Война; битва. Королі, королі, пустіть на вой воювать! Чуб. III. 43. Відкіля тебе, братіку, в гості виглядати: чи з буйного вою, чи з чистого поля, чи з славного люду Запорожжя? О. 1861. X. 89.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЙ"
Бобище, -ща, м. Ув. отъ біб. ЕЗ. V. 149.
Досми́кування, -ня, с. Додергиваніе.
Жми́крут, -та, м. Кулакъ, скряга.
Звича́їтися, -ча́юся, -єшся, гл. Привыкать другъ къ другу, знакомиться. День по дню минає, вечір по вечері, а вони собі усе сходяться та говорять та усе лучче звичаються. МВ. (О. 1862. І. 78).
Переякий, -а́, -е́ Какой бы то ни было. Подивись, яке! — Да хоч би воно було і переяке, а я його й дурно не озьму. О. 1862. I. 34.
Подрочити, -чу́, -чиш, гл. = подратувати.
Польованець, -нця, м. Охотникъ. Вх. Зн. 52.
Розфійниця, -ці, ж. Расточительница. Желех. Ведемо ті господиню: до комори клюшницю, до муки розфійницю. О. 1862. IV. 36.
Самозелень, -ні, ж. Раст. Euphorbia amygdaloides. Шух. І. 21.
Угодовувати, -вую, -єш, сов. в. угодува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Выкармливать, вскормить, откармливать, откормить. Мати сина породила, породивши, вгодувала: вгодувавши, коня купила; коня купивши, до війська дала. Н. п. Уже вгодували, уже й.... хотіли різать. Рудч. Ск. І. 71.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.