Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вой

Вой, вою, м. Война; битва. Королі, королі, пустіть на вой воювать! Чуб. III. 43. Відкіля тебе, братіку, в гості виглядати: чи з буйного вою, чи з чистого поля, чи з славного люду Запорожжя? О. 1861. X. 89.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЙ"
Бурхнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ бурхати. 1) Порывисто дунуть. 2) Линуть, налить черезъ верхъ. 3) Хлынуть. Бурхнуло з неба мов із бочки. Котл. Ен. II. 33. 4) Швырнуть. В Дунай зілля бурхнула. Чуб. V. 833. 5) Ринуться среди волнъ впередъ (о суднѣ). Хтось човен на море пустив, бурхнув він по хвилі. Греб. 374.
Ґоспода́рський, -а, -е = Господарський. Жид з гиндлю жиє. Він до ґосподарської роботи це вдалий. ЕЗ. V. 200.
Доста́чувати Cм. достачати.
Жа́лоба 2, -би, ж. = скарга.
Закатува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Замучить.
Закритни́й, -а́, -е́ 1) Укромный. Отам у лісі місце закритне, то вони й гайдамачили собі, та й ніхто не знав, де вони ховались. Канев. у. 2) Скрытный. Я не закритни́й був: як що таке, то зараз усе поросказую. Конст. у.
Зли́ва, -ви, ж. Проливной дождь. Злива йде добра. Камен. у.
Нерод, -ду, м. Неурожай. Коли нерод, то й невмолот. Ном. № 7134.
Тріщ, -ща, м. = тирч. Вх. Лем. 475.
Цюця, -ці, ж. Дѣтск. собачка. О. 1861. VIII. 8. Спекла Луця: не схоче їсти й цюця. Ном. № 12285. Ум. цюцька, цюцінька, цюцічка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.