Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вой

Вой, вою, м. Война; битва. Королі, королі, пустіть на вой воювать! Чуб. III. 43. Відкіля тебе, братіку, в гості виглядати: чи з буйного вою, чи з чистого поля, чи з славного люду Запорожжя? О. 1861. X. 89.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЙ"
Абшитува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Давать отставку, увольнять.
Буківка, -ки, ж. Родъ гриба. Вх. Лем. 395.
Зсивіти, -вію, -єш, гл. Посѣдѣть. Аф. 262.
Одсіч, -чі, ж. Отпоръ.
Постук, -ку, м. Стукъ. Лежу... коли се стукає. Се ж його постук. Г. Барв. 237.
Роскачати Cм. роскачувати.
Увійти Cм. увіходити.
Утруднити Cм. утрудняти.
Фрамуга, -ги, ж. Инша. Подольск. г.
Шусть меж. 1) Шасть, шмыгъ. Шусть у шинк. Левиц. І. Мені з уст, а тобі за пазуху шусть. Ном. № 7521. 2) Выражаетъ быстрое всовываніе во что. ЕЗ. V. 121. Палицею шусть в діру. Гн. II. 25. 3) шусть на люльки. Будемъ мѣняться трубками. Ананьев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.