Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

возити

Возити, -вожу, -зиш, гл. Возить. В ліс дров не возять. Ном. № 1457.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗИТИ"
Незавадний, -а, -е. Безвредный.
Незвісно нар. Неизвѣстно.
Орешт, -ту, м. = арешт 1.
Підсмалити Cм. підсмалювати.
Позаторік нар. Въ позапрошломъ году. Твою долю, моя доню, позаторік знала. Шевч.
Полониночка, -ки, ж. Ум. отъ полонина,
Потріщати, -щу́, -щи́ш, гл. Потрещать.
Прорив, -ву, гл. Прорывъ (напр. нарыва). Мнж. 190.
Чаплиїльно, -на, с. Рукоятка къ сковороднику. Конст. у.
Червчистий, -а, -е. Употребляется какъ эпитетъ червцю. Да пішов дощик краплистий, да вродив червчик червчистий. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЗИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.