Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воловодити

Воловодити, -джу, -диш, гл. Долго тянуть дѣло, проволакивать, водить. За мною молодою усе парі ходять, усе парі ходять та й все воловодять. Грин. ІІІ. 245.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОВОДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОВОДИТИ"
Бусі. Дѣтск.: падать, упасть, упадешь О. 1861. VIII. 8.
Гладісінько нар. Совершенно гладко. Зачеши гладісінько. Мил. 148.
Задзє́кати, -каю, -єш, гл. Начать дзє́кати. Аф.
Залупи́ти, -ся. Cм. залуплювати, -ся.
Му́дики, -ків, м. мн. Раст. Glechoma hederacea. Вх. Пч. І. 10. ЗЮЗО. І. 172.
Оцарок, -рка, м. Загонъ для скота. Мирг. у.
Помеженно нар. Смежно. Новомоск. у.
Солоно нар. Солоно. Без соли солоно, без круп густо. Ном. № 10074.
Трясучка, -ки, ж. 1) Лихорадка. Угор. 2) Раст. Brisa media L. ЗЮЗО. І. 114.
Цьвохати, -хаю, -єш и цьвохкати, -каю, -єш, гл. Стегать кнутомъ. Давай він батогом цьвохать. Грин. II. 247.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОВОДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.