Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

возичок

Возичок, -чка, м. Ум. отъ віз.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗИЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗИЧОК"
Віджартовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. віджартува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Став шинкар свою жінку зневажати; вона усе оджартовувалась, сміялася. МВ. ІІ. 185.
Завда́ванка, -ки, ж. Согрѣтое молоко съ примѣсью сметаны. Камен. у.
Збі́чи, збіжу́, -жи́ш, гл. = збігти. Жел.
Обрепшитися, -шуся, -шишся, гл. = обрепкатися. Желех.
Паликопа, -пи, м. День св. Пантелеймона (27 іюля). Маркев. 17.
Помішник, помішни́ця. Cм. помічник, помічниця.
Попідголюватися, -люємося, -єтеся, гл. Подбриться (о многихъ).
Порічанин, -на, м. Прирѣчный житель. Сумск. у.
Слав'янолюбець, -бця, м. Славянофилъ. Желех.
Худнути, -ну, -неш, гл. Худать, тощать. Зміев. у. (Скотина) стала худнути та слабнути, а далі й дохнути. Грин. І. 300.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЗИЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.