Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

возичок

Возичок, -чка, м. Ум. отъ віз.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗИЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗИЧОК"
Заска́ржити, -жу, -жиш, гл. Принести жалобу.
Зверх нар. Поверхъ, сверхъ. Не попав же я в двері, та в стовп головою, господиня те все чула — та зверх коцюбою. Чуб. V. 1126. Один зверх одного. Рудч. Ск. І. 4.
Карапаня, -ні, ж. = карапавка. Желех.
Квочка, -ки, ж. 1) Насѣдка. А з курчатами квочка... кублилась у моркві. Левиц. І. 28. 2) Созвѣздіе плеяды. Мнж. 148. Созвѣздія имѣютъ слѣдующія наименованія: Віз, Квочка, Чепіга, Косарі... Чуб. I. 14. 3) Названіе играющаго ребенка въ игрѣ въ пиш. Ив. 37. Ум. кво́чечка.
Мі́ттюнар. = миттю.
Охиза, -зи, ж. Мокрая вьюга, мятель. Мнж. 188. Охиза поїхала. Ном. № 628. Приходить (зіма) в село страшною хуртовиною, приводить за собою своїх діток — хизи й охизи та... морози. Мир. ХРВ. 125.
Сисавка, -ки, ж. Раст. Trifolium rubens. Вх. Лем. 465.
Станенька, станечка, -ки, ж. Ум. отъ станя.
Точило, -ла, с. Точило, точильный камень. Ном. № 12795. Наляга, мов коваль на точило. Ум. точи́льце.
Участувати, -тую, -єш, гл. Попотчивать. Нагодувала стара яга чоловіка, вчастувала і положила спати. Стор. І. 73.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЗИЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.