Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

возичок

Возичок, -чка, м. Ум. отъ віз.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗИЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗИЧОК"
Вдовиченко, -ка, м. = удовиченко.
Гіллястий, -а, -е. Вѣтвистый. Серед двору гілляста яблуня стояла. МВ. ІІ. 32.
Занечу́яти, -чую, -єш, гл. Потерять слухъ, оглохнуть.
Заса́лити, -ся. Cм. засалювати, -ся.
Зви́чка, -ки, ж. Привычка. Така звичка бісова. Мир. Пов. І. 116.
Кількораз нар. Нѣсколько разъ. Вх. Зн. 25.
Мули́ти 2, -лю́, -ли́ш, гл. Заносить иломъ.
Обійняти, -йму́, -меш, гл. = обняти. Стара як обійняла її, то й з рук не пускає. МВ. (О. 1862. ІІІ. 35).
Повикликати, каю, -єш, гл. Вызвать (многихъ). Повикликай усіх дітей. Грин. І. 236.
Поодм.. Cм. повідм..
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЗИЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.