Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волинський

Волинський, -а, -е. Волынскій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛИНСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛИНСЬКИЙ"
Мете́лочки, -чок, ж. Раст. Lepidium ruderale L. ЗЮЗО. І. 126.
Повожатий, -того, м. = поводарь. Ішов кобзарь до Київа та сів спочивати: торбинками обвішаний. його повожатий. Шевч. 89.
Поглум, -му, м. Издѣвательство.
Розщібати, -ба́ю, -єш, сов. в. розщібнути, -ну, -неш, гл. = розщіпати, розщіпнути. розщебані двері. Двери, крючекъ которыхъ откинутъ. МВ. (О. 1862. І. 98).
Роскомпонувати, -ну́ю, -єш, гл. Сообразить. Ти їй тілько стань на догад закидати, а вона вже й роскомпонувала, що куди йде і до чого. Кв. II. 196.
Сватання, -ня, с. Сватанье. КС. 1883. II. 368. Сватання не братання. Ном. № 9506.
Тернослива, -ви, ж. = тернослив. Анн. 275. Ум. терно́сливка, терно́сливочка.
Уляговина, -ни, ж. = улоговина. На вулиці скрізь по уляговинах стоїть вода. Лохв. у.
Френзлі, -лів, м. мн. Бахрома. Чуб. VI. 113.
Шушон, -на, м. Родъ верхней женской одежды. О. 1862. VIII. 24. Цариця ж сіла на ослоні в єдамашковому шушоні. Котл. Ен. Ішло кілька чоловік незвязаних і за ними шляхтянки у шушоні. Стор. МПр. 149.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛИНСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.