Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воловник

Воловник, -ка, м. = воловня. Ум. воловничок. Зажурилися волове в воловничку стояти. Гол. IV. 319.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОВНИК"
Глубина, -ни, ж. глубокий, -а, -е и пр. = глибина, глибокий и пр.
Горбо́чок, -чка, м. Ум. отъ горб.
Гри́вий, -а, -е = Гливий. Кінь гривий. Федьк. І. 7.
Зсілий, -а, -е. Скисшій (о молокѣ). Зсіле молоко. Вх. Зн. 22.
Ле́глий, -а, -е. Залежалый, затхлый, прѣлый (о мукѣ).
Перевабити Cм. переваблювати.
Половиця, -ці, ж. = полова. Вівсяної половиці та й не хоче їсти. Чуб. V. 1126.
Пообвішувати, -шую, -єш, гл. Обвѣшать, увѣшать (во множествѣ).
Придбання, -ня, с. Пріобрѣтеніе. Г. Барв. 528.
Укачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. укачатися, -чаюся, -єшся, гл. Укатываться, укататься.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.