Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воловник

Воловник, -ка, м. = воловня. Ум. воловничок. Зажурилися волове в воловничку стояти. Гол. IV. 319.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОВНИК"
Бубусі гл. Дѣтск.: падать, упасть.
Веселковий, -а, -е. Радужный. Уман. III. 231.
Вм... Cм. ум.
Ґонта́рь и гонта́рь, -ря́, м. Кровельщикъ, покрывающій крыши гонтомъ.
Ґратя, -тя, с. соб. Старые вещи, старый хламъ. Вх. Лем. 408.
Кружечок, -чка, м. Ум. отъ круг.
Лемі́шечка, -ки, ж. Ум. отъ лемішка.
Плодниця, -ці, ж. О женщинѣ: рождающая дѣтей. Н. Вол. у.
Тетка, -ки, ж. = тетюха. Вх. Зн. 69.
Уматерніти, -нію, -єш, гл. = уматеріти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.