Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воліти

Воліти, -лію, -єш, гл. 1) Желать, хотѣть. Сього року бездольного та і сеї зіми воліла-сь мя закопати до сирої землі. Гол. 2) Предпочитать. Волію все пострадати, тебе звідти викупляти, ніж маю тя в неволенні поминати. Гол. Воліла-сь мя, мати, в болото веречи, ніж мня мали цісарські вояки стеречи. Гол. Волів бим ся не родити, та й того не знати, як мя тяжко в нещастію породила мати. Гол.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛІТИ"
Горішок, -шка, м. 1) Ум. отъ горіх. 2) Раст. а) — бі́лий. Trifolium montanum L. Шух. І. 22; б) — черво́ний. Trifolium pratense. Шух. I. 22. 3) Родъ игры въ мячъ. О. 1861. XI. Св. 36.
Жорства́, -ви, ж. Гравій. Скрізь доріжки жорствою висипано. Черк. у.
Земля́к, -ка́, м. 1) Землякъ. 2) Жаба, Bufo. Вх. Пч. І. 16.
Злива́ння, -ня, с. 1) Сливаніе; поливаніе. 2) = зливки 2. Новомоск. у. Слов. Д. Эварн.
Комірчина, -ни, ж. Небольшая комора. Через сіни була пекарня з комірчиною. Левиц. І. 192.
Обняти, -ся. Cм. обіймати, -ся.
Обхлюпувати, -пую, -єш, сов. в. обхлюпати, -паю, -єш, одн. в. обхлюпну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Оплескивать, оплескать, оплеснуть, обдать водой, обрызгать.
Потемки нар. Во тьмѣ. Що ви потемки промовили, повидну чутимуть. Єв. Л. XII. 3.
Розверти, -рну, -неш, гл. = розвернути. Гн. І. 179.
Трицалівка, -ки, ж. Трехддюймовая доска. МУЕ. ІІІ. 29.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.