Ду́рень, -рня, м. 1) Дуракъ. Скоріш дурень одурить розумного, як розумний дурня на розум наведе. Ти думаєш, дурню, що я тебе люблю, а я тебе, дурню, словами голублю. Хто скаже: «дурню», на того буде огонь пекельний. уманьський ду́рень. Человѣкъ ссбѣ на умѣ. Уманьський дурень: з чужого воза бере та на свій кладе. з ду́рнем зчепи́тись, — ду́рнем зроби́тись. Съ дуракомъ свяжись, — самъ дуракомъ будешь. 2) Дурачки, родъ игры въ карты; разновидности: про́стий ду́рень, неві́рний, підкидни́й.
Колопня, -ні, ж. = коноплі. Въ Лохвицк. у. только во мн. колопні. Ум. колопе́нька. Ой дала-сь мня моя матенька, дала, як би тую колопеньку в болотонько впхала.
Кочать, -ті, ж. = кочеть.
Напідпи́тку нар. Навеселѣ. Мати сина силою женила, напідпитку невістку судила.
Обиденкою нар. За день. Я обиденкого справлюсь: уранці поїду, а на ніч і додому. Cм. обидень.
Перехрещний, -а, -е. Поперечный. Лежала камінючка на тій перехрещній деревинні, що в хатніх дверіх.
Підспіль нар. = суспіль. Кумова хата стоїть підспіль з моєю.
Полон, -ну, м.
1) Плѣнъ. Чи її убито, чи в полон занято.
2) Плѣнные. Татарове полон женуть: один полон з жіночками, другий полон з дівочками. Там татари полон ділят.
3) Родъ насѣкомаго. Bibio.
Скупитися 2, -плюся, -пишся, гл. Избавиться, откупиться. Скупитись гріха.
Тривалий, -а, -е. 1) Продолжительный.
2) Прочный, основательный.
