Понуро нар.
1) Смотря внизъ, наклонясь. Воли його коло воза понуро стоять.
2) Угрюмо, мрачно. Та не там твоя доля! — додав понуро Марко. Понуро не мовчи.
Поседіти, -джу, -диш, гл. = посидіти. Я поседжу й сама в хаті.
Появ, -ву, м. Появленіе, явленіе. Ще до появу Шевченка в літературі.
Сапильно, -на, с. Ручка у сапи.
Сахарь, -рю Сахаръ. Чужа біда за сахарь. Сахарю кус, а соломи віз. Ум. сахарець.
Ступник, -ка́, м.
1) Сукновальня. Передвижная сукновальня.
2) Вѣтряная мельница нѣмецкой системы.
Ус, уса и вус, вуса м.; мн. уса (вуса) и уси (вуси). 1) Усъ. Сивий ус, стару чуприну вітер розвіває. Оддай мене за такого, що не має вуса, — він на мене кивне-моргне, а я й засміюся. Моргнув якось усима. під усом бути. Находиться въ возрастѣ 19 — 20 лѣтъ. Парубок під усом. Хлопець під усом, літ двадцять йому. Уса у кішок, у собак. 2) Ость въ колосѣ хлѣбнаго растенія. 3) мн. уси (вуси). Въ верхней одеждѣ (кожушанка, свита, кунтуш, керсетка и пр.): внутреннія складки сзади (иногда съ боковъ. по шву отъ таліи внизъ, образовавшаяся вслѣдствіе вставки длинныхъ равнобедренныхъ треугольниковъ въ нижнюю часть одежды. Свита до трьох усів. Взяла очіпок грезетовий і кунтуш з усами люстровий. Cм. хванд. Ум. усик, усичок, усок, усочок. До усиків пошити.
Фальш Cм. хвальш.
Червіньковий, -а, -е. Коричнево-красный (о цвѣтѣ глиняной посуды).
Шурнути, -рну, -неш, гл.
1) Толкнуть, пырнуть. Як шурнула хруща в писк, аж рос кинув крила.
2) Броситься, повалить. Вони й шурнули далі, аж не потовпляться в двері.
