Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воздухоплав

Воздухоплав, -ву, м. Аэростатъ. Аеростат.... по нашому краще назвати воздухоплавом. Ком. ІІ. 15.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗДУХОПЛАВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗДУХОПЛАВ"
Вимушувати, -шую, -єш, сов. в. вимусити, -шу, -сиш, гл. Вынуждать, вынудить. К. Краш. 12.
Виявлювати, -люю, -єш, гл. = виявляти. Радощів своїх нікому не виявлює. Г. Барв. 454. Пишучи у Київ у такім гарячім тоні, я виявлював себе аж надто виразно. К. XII. 11.
Дзеленьча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Дзеленькати. Зміев. у. Новомоск. у.
Засове́ць, -вця́, м. Ум. отъ засов.
Критика, -ки, ж. Критика. На Стрийковських, Коховських і Грондських нічого було п. Падалиці здаватись без усякої критики. О. 1861. X. 136.
Лю́тити, -чу, -тиш, гл. Сердить, раздражать. Желех.
Пастая, -таї, ж. Раст. Lunaria rediviva L. Вх. Зн. 47.
Походистий, -а, -е. Отлогій, съ легкими склонами. Походиста гора. Вх. Лем. 455.
Спочувати, -ва́ю, -єш, сов. в. спочути, -чую, -єш, гл. 1) Чувствовать, почувствовать. Мені їх любі слова чуються, я їх кохання спочуваю. МВ. ІІ. 146. 2) Сочувствовать, посочувствовать. Я б і з малою дитиною розмовляла. Нехай мені спочує аби хто. МВ. ІІ. 36. Вона знов йому вимовляла свій жаль, свою тугу на серці.... Як же жалував, як спочував. МВ. (О. 1862. І. 78).
Стрюкуватий, стрючкуватий, -а, -е. = стручкуватий. Стрючкувата вовна. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЗДУХОПЛАВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.