Вивадити, -джу, -диш, гл. Выпречь. Мусів коні вивадити.
Дрівця́, -ве́ць, с. мн. ум. отъ дрова.
Звеселя́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. звесели́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Развеселять, развеселить. То пан Хмельницький добре учинив: Польщу засмутив, Волощину побідив, Гетьманщину звеселив. Моє серце звесели.
Імовірно нар. Довѣрчиво.
Напі́рнач, -ча, м. 1) Та часть старинной чернильницы, въ которую вкладывавались перья, родъ пенала, составлявшаго одно цѣлое съ чернильницей. 2) = напірник.
Окоренок, окорінок, -нка, м. Часть древеснаго ствола отъ корня до вѣтвей. Ми відрубали три окоренки від того хворосту, і вони прийшлись як раз до пеньків у лісі.
Підсувати, -ва́ю, -єш, сов. в. підсунути, -ну, -неш, гл.
1) Придвигать, придвинуть, пододвинуть. Підсунув стіл ближче до лави.
3) Подсовывать, подсунуть. Підсунув шапку на саме тім'я. Згодом і вунію підсунемо.
2) Пододвигать, пододвинуть подъ что. Висовував з під ліжка якусь скриню і не підсовував її, а кидав серед хати.
Розставити Cм. розставляти.
Супісок, -ску, м. Супесокъ.
Убейкатися, -каюся, -єшся, гл. Обпачкаться.
