Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волод

Волод, -ду, м. Влажность. Шух. I. 139.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОД"
Ватрак, -ка, м. Кухонный очагъ на дворѣ. Желех.
Дуда́рик, -ка, м. Ум. отъ дударь.
За́мковище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ былъ замокъ. Колись замок там був... Він їден собі там жив... на замковищі. Драг. 80. По замковищі бузина поросла. Драг. 81.
Китюх, -ха, м. Лисій хвостъ. Вх. Пч. II. 5. Cм. кита 2.
Пилина, -ни, ж. Пылинка. Аж ось настає голод, а у них ні кришечки хліба, ні пилини борошна. Рудч. Ск. II. 35. Ум. пилинка, пили́ночка.
Повиправдувати, -дую, -єш, гл. Оправдать (во множествѣ).
Полякатися, -каємося, -єтеся, гл. Перепугаться, напугаться (о многихъ). Вони осі полякались і змій злякавсь. Рудч. Ск. І. 114.
Струп, -пу, м. 1) Струпъ. Чує муха де струп, туди й летить. Чуб. І. 268.
Товкальня, -ні, ж. = товчія. Сумск. у.
Швендати, -даю, -єш, швендяти, -дяю, -єш, гл. Шляться, слоняться, бродить. Ном. № 4625. З чистилища швендають собі у пекло люльки палить. Стор. МПр. 43. Кобзарі швендяють поміж людьми. К. ЧР. 259.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.