Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воїн

Воїн, -на, м. = вояка. Гей, Максиме полковнику, ти славний воїну! гей випусти з Жаботина хоч лядську дитину. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЇН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЇН"
Кукунець, -нця́, м. ? Cм. куконочка.
Повизнаходити, -джу, -диш, гл. Найти, выискать (многое). Де що було дідівське... повизнаходила. Г. Барв. 484.
Позрівнювати, -нюю, -єш, гл. Сравнять (во множествѣ).
Столярський, -а, -е. Столярскій, столярный.
Трухцем нар. Рысцой. Шейк.
Урядників, -кова, -ве Принадлежащій чиновнику. Шейк.
Феса, -си, ж. Феска. На голові.... турецька феса. Морд. Пл. 20.
Хвалебний, -а, -е. Хвалебный. Хвалебна пісня. К. Гр. Кв. 16. Жертва хвалебна. К. Псал. 61.
Честь, -ти, ж. Честь. Честь Богу, хвала, а вам на здоров'я. Ном. № 10008. я б і сказав тобі, та честь на собі́ кладу. Я не хочу тебѣ этого сказать изъ уваженія къ самому себѣ. Ном. № 3582.
Чос, -су, м. Зудъ; чесотка. дати, завдати чо́су. Дать трепку. Дав часу! Мир. ХРВ. 274. Задали ж ми чосу дияволенному Кирикові! Крівавого дали прочухана. К. ЦН. 274. Завдали такого чосу, що й сам ватажок там же й ніжки відкидав. Стор. II. 58.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЇН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.