Вирізувати, -зую, -єш, сов. в. вирізати, -жу, -жеш, гл.
1) Вырѣзывать, вырѣзать. Вирізав з тії дошки клинчик. Біжить свинка, вирізана спинка.
2) Срѣзывать, срѣзать. Вирізав три різки з берізки. Добре чорту в дудку грать, сидя в очереті: одну зломить, другу виріже.
3) Только сов. в. Перерѣзать всѣхъ. Геть виріжем вражих ляхів, геть, що до одного.
Відвідувати, -дую, -єш, сов. в. відвідати, -даю, -єш, гл. Навѣщать, навѣстить, провѣдать. Сідлай, хлопче, коня вороного, — поїду одвідаю кохання свого. Матінко моя, відвідай мене. Вони там були та й її відвідали.
Заченцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Сдѣлаться монахомъ.
Зіхожа́ти, -жаю, -єш, гл. = зіходити.
Миля́р, -ра, м. Выдѣлывающій мыло; торцовецъ мыломъ.
Наголу́битися, -блюся, -бишся, гл. Наласкаться вдоволь.
Поціпкати, -каю, -єш Почирикать, попищать (о птицѣ).
Реторва, -ви, ж. соб. Ученики класса реторики
Слинівка, -ки, ж. Болѣзнь рог. скота: ящуръ.
Стикати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Смыкать. Сії ночі й очей не стикав.
2) Сходиться, смыкаться. Кінці з кінцями не стикають. Cм. стикатися 2.
3) Сваливать, сворачивать. Все на його стикає. Кажу: йди в поле, а він стикає на Петра, — нехай той іде.
