Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

возовиця

Возовиця, -ці, ж. Свозка хлѣба съ поля и время этой свозки. Після жнив Іванові — возовиця. Мир. ХРВ. 125. Як настала возовиця, бідний брат запри воли і поїхав на своє поле по снопи. Чуб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗОВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗОВИЦЯ"
Жоло́бчастий, -а, -е. Желобчатый, въ видѣ желобка. Жолобчасте долото.
Звоно́к, -нка́, м. 1) = звоник. 2) Раст. Campanula persicifolia. Лв. 97.
Зубик, -ка, м. Ум. отъ зуб.
Одностеблий, -а, -е. Съ однимъ стеблемъ. Пшениця одностебла. Міусск. окр.
Поосвічувати, -чую, -єш, гл. Освѣтить (во множествѣ).
Попрохати, -ха́ю, -єш, гл. = попросити.
Поспів, -ву, м. 1) Пѣніе, напѣвъ. 2) Заключеніе, эпилогъ (поэтическаго произведенія). Поспів до думи. К. Дз. 149.
Припарка, -ки, ж. 1) Припарка. 2) Сильное сѣченіе, порка. Березової дам припарки. Котл. Ен. VI. 6.
Пухти, -хну, -неш, гл. Пухнуть. Почервонів середній пальчик у дитини, став пухти. Г. Барв. 530.
Родючість, -чости, ж. Плодородіе, плодовитость. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЗОВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.