Ага́кання, -ня, с. Постоянный отвѣтъ утвердительнымъ: ага́. От цей ще мені агакало! или: От це ще мені агакало!
Зажи́мки, -мок ж., мн. Складки отъ неправильнаго покроя одежды.
Закамени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Превратить въ камень.
Запили́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Запылиться. А вже хустиночка та й запилилась.
Запро́хувати, -хую, -єш, сов. в. запроха́ти, -ха́ю, -єш, гл. = запрошувати, запросити. Просимо до хати! — запрохує Чіпка. Хоч не нагодували, аби запрохали.
Розмівка, -ки, ж. = розмова. Розмівка не така, удача не така.
Росхвалитися Cм. росхвалюватися.
Сапіна, -ни, ж. Инструментъ древорубовъ: на топорище насаженъ (такимъ образомъ какъ и топоръ) родъ желѣзнаго клюва, загнутаго внутрь; части: топорище входить въ плече з пяткою, клювъ — штіль, загнутый конецъ его — паль.
Сміховище, -ща, с. Посмѣшище. Охріме, не зробись сміховищем села.
Товкування, -ня, с. Толкованіе, разговоры. Твого товкування не переслухаєш.