Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копиця
копичастий
копичення
копичити
копичка
копиш
копишитися
копишник
копия
копієчка
копій
копійка
копійчаний
копійчина
копільник
копіт
копія
копіяшний
копки
копний
копно
копнути
коповий
коповик
коповиця
коповіз
коповозиця
копотіти
копошитися
копра
коправий
коприва
копривник
копривняк
коптити
коп'як
кора
корабель
кораблевий
кораблик
корабличок
коралевий
коралики
коралі
корба
коргіта
кордобан
кордобанець
кордован
кордований
кордон
кордюк
коректа
коренастий
коренатий
коренити
коренитися
корець
коречний
коречник
корж
коржавий
коржавіти
коржик
корзати
корзити
корина
користне
користний
користність
користно
користонька
користування
користувати
користь
коритарство
коритарь
коритечко
корити
коритися
коритко
коритний
коритнячка
корито
коритце
коритча
коричуватий
корівка
корівне
корівниця
корівняк
корівонька
корівочка
корівчина
корінець
корінистий
корінище
корінний
коріння
корінчастий
корінчик
корінь
коріньковий
коркобець
корковенький
корковий
корм
корма
кормига
кормило
кормилюд
кормити
кормитися
кормний
корне
корноз
короб
коробейник
коробен
коробка
Бусурманщина и бусурменщина, -ни, ж. Коли ж ми тії бусурманщини лякалися? Дума.
Ватувати, -ту́ю, -єш, гл. Имѣть намѣреніе, разсчитывать. Я віз ватував купити. Борз. у.
Доколи́шній, -я, -є. По какое время существовавшій; когда то бывшій.
Клуботатися, -чу́ся, -чешся, гл. Клубиться. Дим почав клуботатися. Мир. Пов. І. 114. Вже нема, далеко, тілько пил слідом клубочеться. МВ. І. 47.
Люлочник, -ка, м. Раст. Oenothera bienis. Лв. 100.
Наї́хати Cм. наїздити.
Перериватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. перерва́тися, -рву́ся, -рве́шся, гл. 1) Перерываться, перерваться. Хиба мені перерваться та навздогін цілуваться. Ном. № 5265. Як не перерветься. Изо всѣхъ силъ что либо, дѣлаетъ. І робити — не прибити, а жать не нагнеться, а почує свистілочку, — як не перерветься. Грин. III. 67. 2) Прерываться, прерваться, прекратиться. 3) Подрываться, подорваться? Гори мої, гори! То мі тяжко на вас, перервався милий, ходячи через вас. Гол. III. 433.
Підкучерок, -рка, м. Помощникъ кучера. Кучер Хома з підкучерком упорали коней. Черниг. у.
Сукати, -ка́ю, -єш, (-чу, -чиш), гл. 1) Сучить, ссучивать. 2)бублики. Дѣлать баранки. Новомоск. у. (Залюб.). 3)свічки. Дѣлать свѣчи. 4)дулі. Кукиши давать.
Чата, -ти, ж. 1) Отрядъ солдатъ, назначенный для стражи. Жодна (пластунська) чата мусить обходить своє займище. О. 1862. II. 64. Прокинулась і сонна чати. К. ЦН. 301. 2) Караулъ, дозоръ. Коли ж зустрічають ватагу козаків: теж ідуть на чати. ЗОЮР. II. 104. стояти на чатах. Стоять на часахъ.
Нас спонсорують: