Вискиряти, -ря́ю, -єш, сов. в. вискирити, -рю, -риш, гл. = вискаляти, вискалити. Так зуби й вискиря.
Вистроїти, -ся. Cм. вистроювати, -ся.
Годити, -джу, -диш, гл. Угождать, помогать. Старому та хорому годи завше як малому: Як Бог годить, то й мокре горить. Годить, як болячці.
Згляда́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. згля́нутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Переглядываться, переглянуться. З корчми ідуть, — зглядаються, з бурлаки сміються. Навіки зоставсь у моєму серці з тієї годиночки, як зглянулись із ним на цвинтарі. 2) — на кого. Преимущественно въ сов. в. Смилостивиться, умилосердиться надъ кѣмъ. Бог на його зглянувсь. Зглянься на дитину бідну, друже мій! І Бог зглянувсь на ті сльози і на Україну.
Знов нар. Снова, опять. І знов увійшов у Капернаум. Та йди, нене, знов до мене.
Мотроши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Порошить. Проти Варвари почало мотрошити сніжком. На дворі сніжок мотрошить.
Обмолотитися, -чу́ся, -тишся, гл. Окончить молотьбу.
Окопати, -ся. Cм. окопувати, -ся.
Позаручувати, -чую, -єш, гл. Обручить (многихъ).
Прясло, -ла, с. Часть плетня между двумя кольями.