Загарто́вувати, -вую, -єш, сов. в. загартува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Закалять, закалить. Тільки крицю треба загартувати.
Заслебезува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Начать читать невнятно, по складамъ.
Зашку́рний, -а, -е. 1) Подкожный. Вся кров скипілася зашкурна. 2) — вода́. Подпочвенная вода. В сій криниці зашкурна вода, а не джерельна, то в сухе літо пересихає.
Здога́дувати, -дую, -єш, сов. в. здогада́ти, -да́ю, -єш, гл. Вспоминать, вспомнить. Як я собі здогадаю, як ми ся любили.
Накру́чувати, -чую, -єш, сов. в. накрути́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Накручивать, накрутить, наворачивать, наворотить. Наше діло мірошницьке: накрути та й сядь. 2) Заводить, завести (о пружинахъ, напр., въ часахъ). 3) Нарывать, нарвать (о нарывѣ).
Пала́нка, -ки, ж. 1) Небольшое укрѣпленіе, обнесенное частоколомъ. 2) У запорожцевъ: полковое укрѣпленіе, мѣсто пребыванія полковника съ другими должностными лицами полка, а также и округъ полковой. Ходімо у паланку до військового судді, — нехай він нас розсудить. 3) Печь въ косарскомъ таборѣ.
Панити, -нить, гл. безл. Нравится. Не панить. Не нравится.
Позакапувати, -пую, -єш, гл. Закапать что (во множествѣ).
Просичати, -чу́, -чи́ш, гл. Прошипѣть (о змѣѣ). Ужака просичав.
Стукарь, -ря, м. Ночной сторожъ.