Запосіда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. запосі́сти, -ся́ду, -деш, гл. Завладѣвать, завладѣть, занять. Молодий богослов запосів парахвію, що митрополіт зоставив за моєю дочкою.
Зчинятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. зчини́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Происходить, произойти, совершиться, подняться.
Кажанек, -нка, м.
1) Ум. отъ кажан. Замиготіли кажанки, наче хто перекидав грудками.
2) Мѣховая или кожаная куртка.
Калічити, -чу, -чиш, гл.
1) Увѣчить, калѣчить. Скинь її (свиту) зараз, скинь!.. Ти себе покалічиш. — А селяне носять та й не калічать же себе.
2) Уродовать, искажать, извращать. Не з щиростю... приступає до рідного слова, та і почне його калічить.
Колосій, -сія, м. О Раст.: Колосистый. І овес самосій, і ячмінь колосій. Овес-колосій.
Опитувати, -тую, -єш, сов. в. опита́ти, -та́ю, -єш, гл.
1) Разспрашивать, разспросить. Опитай старих людей, як треба робити.
2) Находить, найти, разспрашивая. Може я де опитаю твій мішок.
Перебрех, -ху, м. Перевираніе, извращеніе фактовъ. Коли б єси над тим перебрехом знялась, котрим письменство в нас що-року багатиться.
Попини, -пин, ж. мн. Названіе узора для вышивки: човники з полинами.
Укривати, -ваю, -єш, сов. в. укрити, укрию, -єш, гл.
1) Укрывать, укрыть, покрывать, покрыть. Ой візьми ж мій жупан синій да вкрий мене. Вкривав собі хату. Буду тою хустиною сідельце вкривати. Дніпр укрили байдаки. Солов'ї, зозулі, райські птиці — та так і вкрили яблуньку.
2) Защищать, защитить. Укрий, Покрово, від духа злого і чоловіка такого.
3) Покрывать, покрыть (что либо бывшее). А на мене молодую поговір, неслава. Прибудь, прибудь, мій миленький, покрий неславоньку! А мій милий прибуває, неславу вкриває.
Чепкий, -а, -е. 1) Ловкій, аккуратный.
2) Цѣпкій. Чепкий як рябець. Ум. чепке́нький. Вона в нас чепкенька дівчина.
