Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копійчина

Копійчина, -ни, м. 1) Копейка. Перепадає було там сяк так копійчина за копійчиною. Левиц. І. 2) Деньги. Та вже став і на свою копійчину збиватись. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПІЙЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПІЙЧИНА"
Дя́дьо, -дя, м. 1) Дядя (дѣтск.). О. 1862. IX. 119. 2) Отецъ. Желех.
Загні́ток, -тка, м. Угнетенный. Там такий загніток, всякий ним послуговує. Брацл. у.
Зичли́вість, -вости, ж. Доброжелательность.
Кульбавочка, -ки, ж. Раст. Hieracium alpinum. Лв. 99.
Кунштовий, -а, -е. Художественный, артистическій. За стіною скрізь виглядали кунштові верхи оранжереї. Левиц. І. 217.
Поперекручувати, -чую, -єш, гл. Тоже, что и перекрутити, но во множествѣ. Коли треба було скарати автора за те, що він поперекручував історію так, як її й досі перекручують, то скарати хиба реготом. К. ХП. 34.
Равл, -ла, м. Улитка. Вх. Пч. I. 16. Ум. равлик. Равлику, Павлику! вистав ноги на чотирі стоги. Н. п.
Тучений, -а, -е. Откармливаемый, угощаемый. Гість непрошений не дуже буває тучений. Ном. № 11894.
Харлань, -ня, м. = харлай 1. О. 1861. XI. Св. 33.
Шам, меж., выражающее быстрыя и легкія движенія съ сопровождающимъ ихъ шумомъ, напр. шаги, движенія серпа у жницы и пр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПІЙЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.