Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копичка

Копичка, -ки, ж. Ум. отъ копи́ця.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИЧКА"
Гладишник, -ка, м. Раст. a) Agrimonia odorata L. ЗЮЗО. I. 110. б) Agrimonia Eupatoria L. ЗЮЗО. І. 110. в) Chelidonium majus L. ЗЮЗО. I. 116.
Голоп'Ятий, -а, -е. Съ голыми пятками, въ рваныхъ, безъ подошвъ сапогахъ; переносно: бѣднякъ. Було як на полювання їде, то біля його панів та панків голоп'ятих, таких, що йде в чоботях, а пучки на піску й знать, — сила. О. 1862. V. 105.
Зарю́мати, -маю, -єш, гл. = зарумати. Сама сіла задумала, карі очі зарюмала. Мет. 75.
Наторочити, -чу, -чиш, гл. 1) Надергать (нитокъ). Натороч ниток з панчохи. 2) Наболтать пустяковъ. Це вам снилось, а ви й панові наторочили. К.
Пообковувати, -вую, -єш, гл. Оковать (во множествѣ).
Похропти, -пу́, -пе́ш, гл. Похрапѣть нѣкоторое время.
Спрацювати, -цю́ю, -єш, гл. Утомить, измучить, изнурить работой.
Тайничок, -чка, м. Ум. отъ тайник.
Тамування, -ня, с. Остановка, задержаніе, препятствіе теченію.
Хухнавий, -а, -е. = гугнявий. Шух. І. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.