Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копичка

Копичка, -ки, ж. Ум. отъ копи́ця.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИЧКА"
Блисканка, -ки, ж. Птица: Motacilla. Вх. Пч. II. 12.
Витовкти, -вчу, -чеш, гл. Выдавить. Витовчи ніс, бо вже було би убогому дові помазати віз. Ном. № 11267.
Запри́ндитися, -джуся, -дишся, гл. Заприхотничать.
Заро́шаний, -а, -е. Покрытый росой. Зарошана гречка. Рудан. І. 51.
Любайстро́вий, -а, -е. Алебастровый.
Неньо, -ня, м. Отецъ, батюшка. Галиц. Желех.
Під'їхати. Cм. під'їздити.
Понапридбовувати, -вую, -єш, гл. Пріобрѣсть (во множествѣ). Усю ж то одежу порозбірав, і хрести, і намиста, і рушники, і усякії подарки, що понапридбовувала за дочками давати. Кв.
Притаєнний, -а, -е. Скрытный. Притаєнний чоловік. Черк. у.
Трейтій, -я, -є. числ. = третій.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.