Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копичка

Копичка, -ки, ж. Ум. отъ копи́ця.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИЧКА"
Верховодка, -ки, ж. Рыба: a) Uranus copus. б) Alburnus lucidus. Браун. 27.
Голокірка, -ки, ж. Безостая пшеница. Канев. у.
Додму́хатися, -хаюся, -єшся, гл. Дуть до чего нибудь, до какого нибудь случая.
Дякони́ха, -хи, ж. Жена діакона.
Зацу́пити, -плю, -пиш, гл. 1) Затащить. 2) Ударить, хватить. В морду хоть зацупиш. Маркев. 51.
Лепчи́ця, -ці, ж. Раст. a) Galium Aparine. Анн. 151. б) Asperugo procumbeus. ЗЮЗО. І. 113. B)Arperugo Aparine. ЗЮЗО. І. 113.
Лют, -ту, м. Гвоздь, которымъ стягиваютъ урванти на ободѣ колеса. Чуб. VII. 576.
Настрашити Cм. настрашувати.
Погорджування, -ня, с. Пренебрежете, презрѣніе. Піднялась до погорджування великою гординею. К. ХП. 129.
Шамшити, -шу́, -ши́ш, гл. Шуршать. Спідниця аж шамшить. Кролев. у. На їй усе аж шамшить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.