Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копичка

Копичка, -ки, ж. Ум. отъ копи́ця.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИЧКА"
Викос, -су, м. Скосъ. Дати луку на викос.
Грошоло́в, -ва, м. Гоняющійся за прибылью, за деньгами. Панські економи, людські п'явки безсердечні, дрібні грошолови. К. Досв. 213.
Заздро́стити, -щу, -стиш, гл.на. Завидовать. Заздростить, на воли його. Нволынск. у.
Занечу́яти, -чую, -єш, гл. Потерять слухъ, оглохнуть.
Запоря́д нар. Одинъ за другимъ. Вх. Лем. 416.
Зе́льман, -на, м. Родъ гаївки. Kolb. І. 166, 177, 183.
Ладкання, -ня, с. Свадебное пѣніе, а также и самыя свадебныя нѣсни. Гол.
Лютува́тися, -туюся, -єшся, гл. 1) = лютувати 1. 2) Паяться.
Спродуватися, -дуюся, -єшся, гл. = спродаватися.
Хвантина, -ни, ж. = фантина. Баба моя носила оцю хвантину, а далі мати, а потім жінка. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.