Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

килимок
кимак
кимачина
кимачисько
кимачок
кимаччя
кимнях
ким'ях
кинджал
кинді
киндяк
кинутися
кипа
кипарис
кипарисовий
кипень
кипіння
кипіти
киплячий
кипоть
киптар
киптюга
кипучий
кип'яч
кип'ячий
кирган
кирд
кирдик
кирея
киринити
киринний
киринник
киринниця
кириння
кириня
киркати
кир-китайка
кирниця
кирничний
кироман
кирпа
кирпатий
кирпич
кирпичина
кирполої
кирпонька
кирр!
киршава
кис
киса
киселик
киселиця
киселичник
кисет
кисетина
кисирь
кисіль
кислий
кислиця
кисличка
кисличчя
кислище
кислість
кисло
кислоокий
кислота
кислощі
кисляк
киснути
кисти
кит
кита
китаєвий
китаєчка
китай
китайка
китайський
китайча
китайчаний
китайчастий
китвиця
китель
китити
китиця
китичний
китки
китчастий
китюх
китяг
ких!
кихкати
киці-баба
кицка
киць
кицька
кицюня
киця
киця 2
кицяти
кичера
кичка
кичматися
кичувати
киш!
кишенька
кишеня
кишечка
кишіти
кишка
кишкати
кишкатий
кишковий
кишкун
кишло
кишнути
киюра
кияк
кияка
киянець
киянин
Допа́трати, -раю, -єш, гл. Окончить ощипывать птицу. Допатруй швиденько курчата. Васильк. у.
Ех! меж. Эхъ! Ех, говорить, мало! Хоть би ще трошки дали. Рудч. Ск. II. 83. Чого ти, жінко, плачеш? — Ех, чоловіче, чого я плачу! А зробиш мені те, що я тебе буду просити? Рудч. Ск. І. 80. Ех, як би то!... Та що й казать! Кебети не маю. Шевч. ІІ. 3.
Заткну́ти Cм. затикати.
Злюпатися, -паюся, -єшся, гл. Разсвирѣпѣть, сильно разсердиться. Драг. 100.
Крайка, -ки, ж. Кромка. Чуб. VII. 417. Гол. Од. 50. Употребляется женщинами какъ поясъ. Ум. краєчка. Боржій на себе запаску, краєчку нашвидку підперезала. Г. Барв. 141.
Любува́тися, -буюся, -єшся, гл. Любоваться. О пуцьверинку Купидоне, любуйся, як Дідона стогне. Котл. Ен. І. 36.
Ма́ятися, -маюся, -єшся, гл. 1) Качаться, колебаться отъ вѣтра. Мається, як горох при дорозі. Ном. № 2095. 2) О сердцѣ: биться слегка. Приложила я руку до її серця, — ще трошечки мається. Г. Барв. 116.
Набуркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Нанести снѣгу. Екатерин. у. Сл. Д. Эварн.
Перелев, -ва, м. Въ сказкѣ: существо старше и сильнѣе льва. От ти лев, а я перелев; ти будеш мені рідний брат. Чуб. II. 121.
Світ, -ту, м. 1) Свѣтъ, разсвѣтъ. Коли ж так перед світом — аж Важко гарчить. Рудч. Ск. І. 151. Ой без милого соловейка і світ не світає. Мет. 5. Поки світ-сонця дівкою не буду. Мет. 259. світ-зоря. Разсвѣтъ. Ой уставай, мій миленький, вже на дворі світ-зоря. Чуб. V. 535. на світ займатися. Свѣтать. на світ благословлятися. Разсвѣтать. Ось нічка утекла, мов стало розсвітать, мов почало на світ благословляться. Греб. 386. 2) Свѣтъ, міръ, вселенная. Хто ж в світі знає, що Бог гадає. Ном. Ще я хочу на світі пожити. Мет. 95. Над нашого козаченька і в світі немає. Мет. 20. се не близький світ. Туда далеко. Не близький світ од Хоменкового хутора сюди теліпатися. Мир. ХРВ. 8. світ за очі, за очима. Куда глаза глядять. Пішов — змандрував, бідолаха, світ за очі, — тільки й бачили. Полт. у. Іду світ за очі. Рудч. Ск. II. 16. — зав'язати. Лишить свободы, стѣснить. світу запобігти. Получить помощь. Ном. № 4485. світом ся блукати. Бродить по міру. А не пущу тя більше світом ся блукати. Федьк. 1. 34. світ мені піднявся. Мнѣ стало веселѣе, отраднѣе. від світа дурень. Всесвѣтный дуракъ. піти у світи, — світами. Пойти бродить по свѣту. Ном. № 11042. Я йду в світи. Рудч. Ск. І. 9. Взяла його на плечі і понесла світами. Гн. II. 66. у світах. Не дома, въ мірѣ. Я ж би тую Україну кругом облітала, я ж би свого миленького в світах пізнавала. Чуб. V. 5. яким світом? Какимь образомъ? Мала-м трої дітей, всі трої сі потопили нараз. Ксьондз зачав тоди питати: яким світом, що, як? Гн. II. 127. Ум. світо́н, світочок, світонько. Ой уставай-же, мій миленький, — ой вже на дворі світок біленький. Чуб. V. 46. Пійду я по гірочці, гляну я по світочку. Чуб. V. 543. ні в світочку. Никогда. Щоб там посвариться з ким. як другі, то ні в світочку. МВ. І. 150. За дрібними слізоньками світонька не бачу. Мет. 65. Ой горенько мені на світоньку. Г. Арт. (О. 1861. III. 110).
Нас спонсорують: