Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

килимок
кимак
кимачина
кимачисько
кимачок
кимаччя
кимнях
ким'ях
кинджал
кинді
киндяк
кинутися
кипа
кипарис
кипарисовий
кипень
кипіння
кипіти
киплячий
кипоть
киптар
киптюга
кипучий
кип'яч
кип'ячий
кирган
кирд
кирдик
кирея
киринити
киринний
киринник
киринниця
кириння
кириня
киркати
кир-китайка
кирниця
кирничний
кироман
кирпа
кирпатий
кирпич
кирпичина
кирполої
кирпонька
кирр!
киршава
кис
киса
киселик
киселиця
киселичник
кисет
кисетина
кисирь
кисіль
кислий
кислиця
кисличка
кисличчя
кислище
кислість
кисло
кислоокий
кислота
кислощі
кисляк
киснути
кисти
кит
кита
китаєвий
китаєчка
китай
китайка
китайський
китайча
китайчаний
китайчастий
китвиця
китель
китити
китиця
китичний
китки
китчастий
китюх
китяг
ких!
кихкати
киці-баба
кицка
киць
кицька
кицюня
киця
киця 2
кицяти
кичера
кичка
кичматися
кичувати
киш!
кишенька
кишеня
кишечка
кишіти
кишка
кишкати
кишкатий
кишковий
кишкун
кишло
кишнути
киюра
кияк
кияка
киянець
киянин
Бахурня, -ні, ж. соб. Дѣти, дѣтвора, ребятишки. Бахурня єго в школах. Гн. II. 28.
Варінка, -ки, ж. = варіння. Сим. 184.
Вибель, -бля, м. Круглое бревно. Cм. вібляк, віблий.
Висмівати, -ва́ю, -єш, сов. в. висміяти, -смію, -єш, гл. Осмѣивать, осмѣять, поднять на смѣхъ. Ном. № 9441.
Клечанина, -ни, ж. Одно дерево изъ клечання. Закопай і осичиною з клечанини пристроми. Мнж. 156.
Принамні нар. = принаймні.
Роспаношитися, -шуся, -шишся, гл. = запаніти. Гн. І. 187.
Сішненко, -ка (= січненко) м. Февраль. Это названіе обозначаетъ, что февраль — сынъ января (сі́чня). Сішненко казав: як би мені батьковії літа, то я б бикові третякові ріг ссадив, а дівці семилітці коромисел до плечей приморозив. Мнж. 156.
Упис, -су, м. 1) Вписываніе. 2) Внесеніе въ списокъ, въ запись.
Цілух, -ха, м. = тараня. Н. Вол. у.
Нас спонсорують: