Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

килимок
кимак
кимачина
кимачисько
кимачок
кимаччя
кимнях
ким'ях
кинджал
кинді
киндяк
кинутися
кипа
кипарис
кипарисовий
кипень
кипіння
кипіти
киплячий
кипоть
киптар
киптюга
кипучий
кип'яч
кип'ячий
кирган
кирд
кирдик
кирея
киринити
киринний
киринник
киринниця
кириння
кириня
киркати
кир-китайка
кирниця
кирничний
кироман
кирпа
кирпатий
кирпич
кирпичина
кирполої
кирпонька
кирр!
киршава
кис
киса
киселик
киселиця
киселичник
кисет
кисетина
кисирь
кисіль
кислий
кислиця
кисличка
кисличчя
кислище
кислість
кисло
кислоокий
кислота
кислощі
кисляк
киснути
кисти
кит
кита
китаєвий
китаєчка
китай
китайка
китайський
китайча
китайчаний
китайчастий
китвиця
китель
китити
китиця
китичний
китки
китчастий
китюх
китяг
ких!
кихкати
киці-баба
кицка
киць
кицька
кицюня
киця
киця 2
кицяти
кичера
кичка
кичматися
кичувати
киш!
кишенька
кишеня
кишечка
кишіти
кишка
кишкати
кишкатий
кишковий
кишкун
кишло
кишнути
киюра
кияк
кияка
киянець
киянин
Баба́на, -ни, ж. Старая овца, негодная для случки. Херс.
Безживний, -а, -е. Безжизненный, мертвый. Краса безживна. Щог. В. 64.
Бочуля, -лі, ж. 1) Толстобрюхая корова. Желех. 2) Корова съ бѣлыми боками. Желех. Ум. бочулочка. Да прийду ж я, гою, на твою обору, ой займу ж я бочулочку до свойого дому. Чуб. V. 1088.
Воша, -ші, ж. Вошь. Держись, як воша кожуха. Ном.
Галаган, -на, м. = ґалаґан. Зверху (води) блищав довгий рядок здорових, білих, дерев'яних галаганів, наче разок намиста. Левиц. І.
Змолотити Cм. змолочувати.
Попередавлювати, -люю, -єш, гл. Раздавить (во множествѣ).
Послухати, -ха́ю, -єш, сов. в. послухати, -хаю, -єш, гл. 1) Слушаться, послушаться. Ми в добрих людей віку доживемо, будемо їх послухати, щоб і їм було добре від нас. Г. Барв. 435. Козак дівку підмовляє: «Їдь із нами, дівча, з нами, з молодими козаками». А дівчина послухала, з козаками поїхала. Чуб. V. 353. 2) Только сов. в. Послушать. Послухавши псалтиря, що дяк усе читав, Наум сів біля своєї старої. Кв.
Сумеж, суміж, нар. Смежно, рядомъ. Моє поле з його суміж. Н. Вол. у. Я живу з Пилипом суміж. Волч. у.
Шілцувати, -цую, -єш, гл. Дѣлить? Шілцує воли гой на три плуги.... шілцує коні — на три броні, шілцує вівці — да й на три струнці. Kolb. І. 97.
Нас спонсорують: