Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

килимок
кимак
кимачина
кимачисько
кимачок
кимаччя
кимнях
ким'ях
кинджал
кинді
киндяк
кинутися
кипа
кипарис
кипарисовий
кипень
кипіння
кипіти
киплячий
кипоть
киптар
киптюга
кипучий
кип'яч
кип'ячий
кирган
кирд
кирдик
кирея
киринити
киринний
киринник
киринниця
кириння
кириня
киркати
кир-китайка
кирниця
кирничний
кироман
кирпа
кирпатий
кирпич
кирпичина
кирполої
кирпонька
кирр!
киршава
кис
киса
киселик
киселиця
киселичник
кисет
кисетина
кисирь
кисіль
кислий
кислиця
кисличка
кисличчя
кислище
кислість
кисло
кислоокий
кислота
кислощі
кисляк
киснути
кисти
кит
кита
китаєвий
китаєчка
китай
китайка
китайський
китайча
китайчаний
китайчастий
китвиця
китель
китити
китиця
китичний
китки
китчастий
китюх
китяг
ких!
кихкати
киці-баба
кицка
киць
кицька
кицюня
киця
киця 2
кицяти
кичера
кичка
кичматися
кичувати
киш!
кишенька
кишеня
кишечка
кишіти
кишка
кишкати
кишкатий
кишковий
кишкун
кишло
кишнути
киюра
кияк
кияка
киянець
киянин
Вільшка, -ки, ж. Ум. отъ вільха.
Зизоо́кий, -а, -е. Косоглазый. На Спаса дивиться, а Богородицю бачить (на зизоокого). Ном. № 8545.
Камилавка, -ки, ж. Камилавка. Кафедральний протоєрей високий, чорний і чорнявий, з високою камилавкою на голові. Левиц. Пов.
Оксамитний, -а, -е. Бархатный. ЗОЮР. І. 78. В червоних штанях оксамитних. Шевч.
Отеса, -си, ж. Веревка, соединяющая концы передней оси съ оглоблями. І отесу можна в кишку затягнуть, аби не бурчала. Ном. № 12172.
Підголити, -ся. Cм. підголювати, -ся.
Поблизький, -а, -е. Близко находящійся, близлежащій.
Поприкручувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и прикрутити, но во множествѣ.
Поскакувати, -кую, -єш, гл. Поскакивать, попрыгивать Вже вода ставна леліла і стали поскакувать щучки дрібненькі. МВ. (О. 1862. І. 72).
Щавити, -влю, -виш, гл. = чавити.
Нас спонсорують: