Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

килимок
кимак
кимачина
кимачисько
кимачок
кимаччя
кимнях
ким'ях
кинджал
кинді
киндяк
кинутися
кипа
кипарис
кипарисовий
кипень
кипіння
кипіти
киплячий
кипоть
киптар
киптюга
кипучий
кип'яч
кип'ячий
кирган
кирд
кирдик
кирея
киринити
киринний
киринник
киринниця
кириння
кириня
киркати
кир-китайка
кирниця
кирничний
кироман
кирпа
кирпатий
кирпич
кирпичина
кирполої
кирпонька
кирр!
киршава
кис
киса
киселик
киселиця
киселичник
кисет
кисетина
кисирь
кисіль
кислий
кислиця
кисличка
кисличчя
кислище
кислість
кисло
кислоокий
кислота
кислощі
кисляк
киснути
кисти
кит
кита
китаєвий
китаєчка
китай
китайка
китайський
китайча
китайчаний
китайчастий
китвиця
китель
китити
китиця
китичний
китки
китчастий
китюх
китяг
ких!
кихкати
киці-баба
кицка
киць
кицька
кицюня
киця
киця 2
кицяти
кичера
кичка
кичматися
кичувати
киш!
кишенька
кишеня
кишечка
кишіти
кишка
кишкати
кишкатий
кишковий
кишкун
кишло
кишнути
киюра
кияк
кияка
киянець
киянин
Вагове, -вого, с. Вѣсовой сборъ. К. (Желех.).
Ганібний, -а, -е. 1) = ганебний. 2) Въ презрѣніи находящійся. Сама бідна і ганібна. МВ. (О. 1862. І. 96).
Дідусі́в, -се́ва, -ве Дѣдушкинъ.
Калюжитися, -жуся, -жишся, гл. Купаться въ лужѣ. Ти його (порося) святити несеш, а воно ще таки калюжиться. Черк. у.
Листя́стий, -а, -е. Лиственный. Дуб і инші листясті дерева мають гіля. Шух. І. 177.
Львов'я́ни́н, -на, м. Львовянинъ, житель Львова. Желех.
Надгни́лий, -а, -е. Надгнившій. Желех.
Наздрі́тися, -рю́ся, -ри́шся, гл. Осмотрѣться. Як прийду додому, то свекруха не дає й наздрітися, все мене лає. Міусск. окр.
Побережничити, -чу, -чиш, гл. Быть лѣснымъ сторожемъ. Желех.
Пороздягатися, -гаємося, -єтеся, гл. Раздѣться (о многихъ). Пороздягалися, давай усі топтатись (у потоці) та шукати. Драг. 192.
Нас спонсорують: