Байдикувати, -ку́ю, -єш, гл. Ничего не дѣлать, баклушничать. Він нічого не робив, тільки байдикував. Байдикують собі дома при батьку; звісно, ні косить, ні жать не підуть.
Боклаг, -га, м. боклага, -ги, ж. Плоскій боченокъ. Потяг Охрім з двома боклагами до криниці. Ум. боклажок.
Забости́, -боду́, -де́ш, гл. Заколоть.
Кабатина, -ни, ж. 1) То же, что и кабат, но только одинъ экземпляръ. Подиви ж ти ся, мати, на жовнярські кабати: вся кабатина кров і калина. 2) каба́тина. Длинное шелковое или перкалевое женское платье, зимой на ватѣ (у галицкихъ мѣщанокъ).
Камениця, -ці, ж.
1) Каменная постройка.
2) Раст. костяника, Rubus saxatilis L.
Ме́рзнути, -зну, -неш, гл. Мерзнуть, зябнуть. Не купив батько шапки, — нехай ухо мерзне. Ластівки на зіму не летять у вирій, а мерзнуть у воді.
Моцува́тися, -цу́юся, -єшся, гл. 1) Стараться, силиться, крѣпиться. 2) — з ним. Бороться, мѣряться силами съ кѣмъ.
Посудомити, мить, гл. безл. Свести, судорожно стянуть. Щоб тобі руки посудомило.
Сопун, -на, м. Тотъ, кто сопитъ. Въ загадкѣ: носъ.
Хрещениця, -ці, ж. Крестница. Вона моя хрещениця.
