Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корзати

Корзати гл. Плести, морщить (въ работѣ). Мнж. 182.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 283.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЗАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЗАТИ"
Верховодний, -а, -е. Желающій властвовать. Під римські верховодні мрії вовік чола свого не нагнемо. К. ПС. 137.
Відбавити, -ся. Cм. відбавляти, -ся.
Головатиця, -ці, ж. Рыба: Salmo hucho. Вх. Пч. II. 20. Самка Salmo hucho. Шух. I. 24. 223. (Самецъ Cм. головач).
За́грава, -ви, ж. Зарево. Н. Вол. у.
Крамарський, -а, -е. Торговый, купеческій. Говорив про свої крамарські діла. Мир. Пов. І. 172. Крамарський віз простугонить. МВ.
Підправити Cм. підправляти.
Потяглий, -а, -е. Отлогій и длинный. Потягла гора. Могил. у.
Припертися, -пруся, -пре́шся, гл. Притащиться. Тебе не кликано, так чого ж приперся? Харьк. г.
П'ятдесятка, -ки, ж. Ассигнація въ 50 гульденовъ. Желех.
Труськом нар. Рысцой. Кінь біжить труськом. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРЗАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.