Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коник
конина
конити
конич
кониченько
коничок
конівка
конклав
конов
коновал
коновальство
коновальський
коновід
коновой
конов'язь
конозити
конокрад
конопелька
конопельки
конопельний
конопельник
коноплина
коноплиця
коноплище
коноплі
конопляний
конопляник
конопляр
коноплястий
конотувати
консистент
консисторія
консисторський
консистувати
консоляція
консул
конт
контентий
контентувати
контентуватися
контетувати
контетуватися
контина
контора
контосити
контракт
контроверсія
контувати
контуватися
конфедерат
конфедерація
конферя
конферяник
конче
кончина
кончити
конюхарити
конюший
конюшина
конюшня
коня
коняка
конянка
коняр
конярка
конятина
конячина
конячка
копа
копальник
копальниця
копаний
копанина
копаниця
копанка
копання
копань
копаня 2
копательний
копатень
копати
копатися
копач
копачик
копачкий
копень
копер
копець
копивка
копил
копилити
копилитися
копилиця
копилля
копилча
копильчаки
копильчук
копиля
копиляк
копирсати
копирстка
копиряти
копистка
копистник
кописточка
кописть
копит
копитал
копитальний
копитан
копитанський
копитанша
копитаха
копитень
копитки
копитник
копито
копиток
копитонько
копитце
Божечко, -ка, м. = боженько. Вх. Уг. 228.
Дихави́ця, -ці, ж. 1) Удушье, одышка. 2) Запалъ у лошадей. 3) Болотистое мѣсто. Вх. Лем. 410.
Жару́ха, -хи, ж. = жалива. Желех.
Одіти 2, -ся. Cм. одівати, -ся.
Путарайки, йок, ж. мн. Раст. Ribes rubrum. Вх. Пч. II. 35.
Розгромити Cм. розгромляти.
Синітка, -ки, ж. = синятка. Cм. синьота.
Спаношитися, -шуся, -шишся, гл. = спаніти. Вх. Зн. 46.
Товар, -ру, м. Скотъ, преимущественно ротатый. Понаїдавсь товар і полягав оддихать. Грин. II. 81. Ой роде, роде багатий, та давай же товар рогатий, а ви, братіки, коників, а ви, сестриці, — ягниці. Грин. III. 495. Поприходив той то вар додому. Драг. 65. Ум. товарець.
Читавий, -а, -е. Большой, порядочный, хорошій. Угор.
Нас спонсорують: