Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коник
конина
конити
конич
кониченько
коничок
конівка
конклав
конов
коновал
коновальство
коновальський
коновід
коновой
конов'язь
конозити
конокрад
конопелька
конопельки
конопельний
конопельник
коноплина
коноплиця
коноплище
коноплі
конопляний
конопляник
конопляр
коноплястий
конотувати
консистент
консисторія
консисторський
консистувати
консоляція
консул
конт
контентий
контентувати
контентуватися
контетувати
контетуватися
контина
контора
контосити
контракт
контроверсія
контувати
контуватися
конфедерат
конфедерація
конферя
конферяник
конче
кончина
кончити
конюхарити
конюший
конюшина
конюшня
коня
коняка
конянка
коняр
конярка
конятина
конячина
конячка
копа
копальник
копальниця
копаний
копанина
копаниця
копанка
копання
копань
копаня 2
копательний
копатень
копати
копатися
копач
копачик
копачкий
копень
копер
копець
копивка
копил
копилити
копилитися
копилиця
копилля
копилча
копильчаки
копильчук
копиля
копиляк
копирсати
копирстка
копиряти
копистка
копистник
кописточка
кописть
копит
копитал
копитальний
копитан
копитанський
копитанша
копитаха
копитень
копитки
копитник
копито
копиток
копитонько
копитце
Берегівка, -ки, ж. пт. стрижъ, Hirundo riparia. Вх. Уг. 227.
Домо́ви́й, -а, -е. Домашній. Домового злодія не встережешся. Ном. № 11096. На домовій раді в гетьмана. К. ЧР. 27. Збували... скот і рухомость домовую. Мкр. Г. 62. господарь дом́овий. Хозяинъ дома. Сидять мужні жони, господарі домові. Рк. Макс. домо́вий дідько. = домовик.
Писання, -ня, с. 1) Писаніе. 2) Сочиненіе. К. Гр. Кв. XIX. Писання Котляревського. 3) Украшеніе рѣзьбой (дѣйствіе и сама рѣзьба) по дереву, металлу. Шух. І. 296, 277.  
Присвічати, -ча́ю, -єш, гл. = присвічувати. Там Тодорко коня сідлає, батько йому присвічає. Чуб. III. 464.
Скрегіт, готу, м. 1) Скрежетъ. 2) Стрекотаніе.
Спотикнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = спіткнутися.
Тяга, -ги, ж. = вага 2. Іваньківські мужики з тягою їхали. Драг. 47.
Ув'язка, -ки, ж. Завязка къ мѣшку. Вх. Зн. 72.
Хуторок, -рка, м. Ум. отъ хутір.
Штакун, -на, м. Инвалидъ, солдатъ инвалидной команды. Пішов на заробітки на Дін та й убив там когось, так його за штакунами сюди приведено. Лебед. у.
Нас спонсорують: