Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коник
конина
конити
конич
кониченько
коничок
конівка
конклав
конов
коновал
коновальство
коновальський
коновід
коновой
конов'язь
конозити
конокрад
конопелька
конопельки
конопельний
конопельник
коноплина
коноплиця
коноплище
коноплі
конопляний
конопляник
конопляр
коноплястий
конотувати
консистент
консисторія
консисторський
консистувати
консоляція
консул
конт
контентий
контентувати
контентуватися
контетувати
контетуватися
контина
контора
контосити
контракт
контроверсія
контувати
контуватися
конфедерат
конфедерація
конферя
конферяник
конче
кончина
кончити
конюхарити
конюший
конюшина
конюшня
коня
коняка
конянка
коняр
конярка
конятина
конячина
конячка
копа
копальник
копальниця
копаний
копанина
копаниця
копанка
копання
копань
копаня 2
копательний
копатень
копати
копатися
копач
копачик
копачкий
копень
копер
копець
копивка
копил
копилити
копилитися
копилиця
копилля
копилча
копильчаки
копильчук
копиля
копиляк
копирсати
копирстка
копиряти
копистка
копистник
кописточка
кописть
копит
копитал
копитальний
копитан
копитанський
копитанша
копитаха
копитень
копитки
копитник
копито
копиток
копитонько
копитце
Біляр, -ра, м. Бѣлильщикъ. І стала одежа його осяйна, вельми біла, мов сніг, якої біляр на землі не може вбілити. Єв. Мр. IX. 3.
Боковий, -а, -е. 1) Боковой. Бокові двері. Левиц. І. 231. боковий вітер. Вѣтеръ, дующій въ бокъ судна. Мнж. 148. 2) Сторонній. З бокових мирського збору берут більш, бо вони жадної повинности не одбувають. Н. Вол. у. 3) — кінь. Пристяжная лошадь. 4) — ва сестра. Шутливое названіе жены, а чаще — жены невѣнчанной, которая выдается за сестру. Фр. Пр. 103.
Гість, гостя, м. Гость. Ой прийде твій миленький, — буде в тебе гість. Мет. 242. у гостя. Въ гости. Я пріїду до тебе в гостя. Грин. II. 258. Ум. гостенько, гостонько, гостик, госточко. Мил. 214. Гостик за стіл, а лишній хоч і під стіл. Ном. № 11978.
І II, меж. 1) Выражаетъ удивленіе. І, матінко моя! Я бачив в городі такеє, що тілько в казці росказать. Гліб. І! що тепер із ним зробилось! Де в біса й сила тая ділась. Гліб. А жіночку свою любив і Господи єдиний! Шевч. 526. 2) І вже! Выражаетъ печаль, отсутствіе надежды: Эхъ! увы! Йди, доню, гуляти!... — І вже, моя мати, мені не гуляти. Хата, 11. І вже, не справить горбатого могила. Ном. № 3221.
Облежати, -жу, -жиш, гл. Пролежать дольше чѣмъ слѣдуетъ. Як облежит лен, то насіня облетит. Вх. Лем. 441.
Одичавіти, -вію, -єш, гл. Одичать. Одичавів кінь у табуні. Міусск. окр.
Опалятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. опалитися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Обжигаться, обжечься, опаливаться, опалиться. Десь він по винницях, по броварнях валявся, опалився, ошарпався, обідрався. ЗОЮР. І. 202. 2) Загорать, загорѣть.
Погрожати, -жа́ю, -єш, сов. в. погрози́ти, -жу́, -зиш, гл. Грозить, угрожать, погрозить. І погрозив йому Ісус. Єв. Мр. І. 25.
Покуняти, -ня́ю, -єш, гл. Подремать.
Чабачок, -чка, м. Ум. отъ чабак.
Нас спонсорують: