Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крівлявий
крівця
крів'яний
крізь
крізький
крій
крілик
кріличка
кріль
крім
крім'язний
кріп
кріпак
кріпенний
кріпенький
кріпенько
кріпець
кріпити
кріпитися
кріпка
кріпкенький
кріпкенько
кріпкий
кріпко
кріпость
кріпота
кріпшати
кріпше
кріпший
кріс
кріселко
кріслатий
кріслечко
крісло
кріт
кров
кровавий
кроватонька
кровать
кровець
кровка
кровник
кровожерний
кровопивець
кровопийка
кровопій
кровотіч
кровуватий
кровця
кров'янка
кроїти
крок
кроква
кроквина
кроківка
крокіс
крокіш
крокодил
крокус
кролик
кролячий
кромка
кромкати
кромкач
кропець
кропива
кропив'яний
кропив'янка
кропило
кропити
кропівник
кропковий
кропля
кроповий
кросенце
кросневий
кросно
кросонки
крот
кротити
кротість
крохмаль
крошня
крубочки
круг I
круг II
кругав
круги
кругиня
круглий
круглість
кругліти
круглобокий
кругловатий
кругловидий
круглолиций
круглоокий
круглота
круглотварий
круглявий
кругляк
круглянча
круглястий
кругляти
кругляччя
круговид
круговий
кругогляд
кругойдучий
кругом
кругосвіт
кругосвітній
кружалко
кружало
кружанин
кружати
кружґанок
круженяти
кружець
кружечок
Альта́на, -ни и альта́нка, -ки, ж. Бесѣдка садовая. Левиц. І. 494.
Бревкало, -ла, с. Обжора. Подольск. г.
Кайданиці, -ць, ж. мн. = кайдани. Вбрали б ноги в кайданиці, а руки а скрипиці! Тото тобі, леґінику, за чужі ягниці. Шух. І. 204.
Пайматчин, -на, -не. = паніматчин. В пайматчину одігся бронь. Котл. Ен. VI. 74.
Перевій I, -вію, ж. Сугробъ, наметенный поперекъ дороги. Н. Вол. у.
Піщак, -ка, м. пт. Anthus, щеврица. Вх. Пч. II. 8.
Розцвяхувати, -ху́ю, -єш, гл. Разукрасить гво́здиками.
Тлумок, -мка, м. = клунок. Ум. тлумочок.
Удавити, -влю, -виш, гл. 1) Удавить, задушить, задавить. Щоб тебе вдушило, та вдавило. Ном. № 37 78. Не вмер Данило — болячка вдавила. Ном. № 8044. 2) Вдавить. Чому мене не сховаєш оттут серед лину?... У землю не вдавиш. Шевч. 95.
Широкорукавий, -а, -е. Съ широкими рукавами. У широкорукавій білій сорочці. МВ. ІІІ. 134.
Нас спонсорують: