Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крівлявий
крівця
крів'яний
крізь
крізький
крій
крілик
кріличка
кріль
крім
крім'язний
кріп
кріпак
кріпенний
кріпенький
кріпенько
кріпець
кріпити
кріпитися
кріпка
кріпкенький
кріпкенько
кріпкий
кріпко
кріпость
кріпота
кріпшати
кріпше
кріпший
кріс
кріселко
кріслатий
кріслечко
крісло
кріт
кров
кровавий
кроватонька
кровать
кровець
кровка
кровник
кровожерний
кровопивець
кровопийка
кровопій
кровотіч
кровуватий
кровця
кров'янка
кроїти
крок
кроква
кроквина
кроківка
крокіс
крокіш
крокодил
крокус
кролик
кролячий
кромка
кромкати
кромкач
кропець
кропива
кропив'яний
кропив'янка
кропило
кропити
кропівник
кропковий
кропля
кроповий
кросенце
кросневий
кросно
кросонки
крот
кротити
кротість
крохмаль
крошня
крубочки
круг I
круг II
кругав
круги
кругиня
круглий
круглість
кругліти
круглобокий
кругловатий
кругловидий
круглолиций
круглоокий
круглота
круглотварий
круглявий
кругляк
круглянча
круглястий
кругляти
кругляччя
круговид
круговий
кругогляд
кругойдучий
кругом
кругосвіт
кругосвітній
кружалко
кружало
кружанин
кружати
кружґанок
круженяти
кружець
кружечок
Дерев'яні́ти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Деревянѣть. 2) Твердѣть, дѣлаться нечувствительнымъ, коченѣть. Вона почула, що дерев'яніє, холоне, що мороз розливається по всьому тілі. Левиц. І. 496.
Заша́рпати, -паю, -єш, гл. Приняться рвать, терзать.
Зрозуміння, -ня, с. Пониманіе. Великоздібна до зрозуміння такого, що буває втає не од премудрих і розумних. К. ХП. 16.
Кудля, -лі, ж. Потасовка, взбучка. Ти бо мені там не дуже пащикуй, бо такої кудлі і валі завдам, що і в дуту не полізе. Екатер. г.
Повбігати, -гаємо, -єте, гл. Вбѣжать одному за другимъ. Хорти за ним повбігали (у хату) і полягали під лавою. Рудч. Ск. І. 140.
Попісникувати, -ку́ю, -єш, гл. Попостничать.
Слупувати, -пую, -єш, гл. Привязывать къ столбу. (Христа) били, слупували, кров з боку точили, не єдную терновину на главу вложили. Гол. III. 271.
Стяга, -ги, ж. Полоса. (Зідрав) стягу шкури з спини. Сим. 206. Сарана летіла довгою стягою. Борз. у. Соняшний промінь гарячий перекине через хату ясну стягу. МВ. (О. 1862. III. 42). Ум. стяжка, стяжечка.
Товпига, -ги, об. Толстый, неуклюжій человѣкъ. А вже товпига і та. Черк. у.
Фукнути, -ну, -неш, гл. 1) Дунуть (ртомъ). Шейк. 2) Крикнуть на кого. 3)ким, чим. Бросить кого, что. Як ним фукне у провалу велику! Драг. 370.
Нас спонсорують: