Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крівлявий
крівця
крів'яний
крізь
крізький
крій
крілик
кріличка
кріль
крім
крім'язний
кріп
кріпак
кріпенний
кріпенький
кріпенько
кріпець
кріпити
кріпитися
кріпка
кріпкенький
кріпкенько
кріпкий
кріпко
кріпость
кріпота
кріпшати
кріпше
кріпший
кріс
кріселко
кріслатий
кріслечко
крісло
кріт
кров
кровавий
кроватонька
кровать
кровець
кровка
кровник
кровожерний
кровопивець
кровопийка
кровопій
кровотіч
кровуватий
кровця
кров'янка
кроїти
крок
кроква
кроквина
кроківка
крокіс
крокіш
крокодил
крокус
кролик
кролячий
кромка
кромкати
кромкач
кропець
кропива
кропив'яний
кропив'янка
кропило
кропити
кропівник
кропковий
кропля
кроповий
кросенце
кросневий
кросно
кросонки
крот
кротити
кротість
крохмаль
крошня
крубочки
круг I
круг II
кругав
круги
кругиня
круглий
круглість
кругліти
круглобокий
кругловатий
кругловидий
круглолиций
круглоокий
круглота
круглотварий
круглявий
кругляк
круглянча
круглястий
кругляти
кругляччя
круговид
круговий
кругогляд
кругойдучий
кругом
кругосвіт
кругосвітній
кружалко
кружало
кружанин
кружати
кружґанок
круженяти
кружець
кружечок
Кушіль, -лі, ж. То-же, что и кошуля, но употребляется только въ томъ значеніи, что и покраса въ свадебномъ обрядѣ. «Дружко вносить рубашку молодой для изслѣдованія, приговаривая: Старости, пани-старости! благословіть покрасу (или кушіль) в хату унести!». Мил. 124.
Пещота, -ти, ж. Нѣга, сладострастіе.
Порадниця, -ці, ж. Совѣтница. Ой мати, мати — порадниця в хаті. Мет. 260. Сестриці ви, порадниці, порадьте ж ви мене. Мет. 186. Ум. порадничка. Моя матінко, моя й порадничко. Мил. 197.
Поспішатися, -шаюся, -єшся, сов. в. поспіши́тися, -шуся, -шишся, гл. = поспішати, поспішити. А по воду йде, потішається. Чуб. V. 700. Потішається з козами на торг. Ном. № 7739. Потішився козаченько той періг із'їсти. Чуб. V. 436.
Посрібрити, -рю, -риш, гл. = посрібнити.
Пуцьверинок и пуцьверінок, -нка, м. 1) Неоперившійся птенецъ. Харьк. г. Вона драла по гніздах пуцьверінків. Стор. МПр. 29. 2) Маленькій ребенокъ. О, пуцьверинку Купидоне! Котл. Ен. І. 36.
Роспалатися, -лаюся, -єшся, гл. 1) Начать сильно пылать. Пожар удвоє розгорівся, роспалався до самої хмари. Шевч. 180. 2) О человѣкѣ: зардѣться, сильно покраснѣть, разгорѣться. Г. Барв. 340.
Устилатися, -лаюся, -єшся, гл. = устелятися.
Хіба нар. = хиба. Хіба тоді кобили трохи? Рудч. Ск. І. 2.
Шкідник, -ка, м. Причиняющій вредъ, вредящій. Желех. Вх. Зн. 82.
Нас спонсорують: