Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кормига

Кормига, -ги, ж. Иго, ярмо, власть. Ми тілько тоді кумпанія кармазинам, як треба виручати їх із під кормиш лядської. К. ЧР. 68. під кормигу підгорнути. Подчичинить подъ власть. Хотіла невістку під свою кормигу підгорнути, але не вдалося таки. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРМИГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРМИГА"
Бублишниця, -ці, ж. = бублейниця.
Великородний, -а, -е. Высокородный. Княгиня великородна. МВ. (О. 1862. ІІІ. 39).
Вихрест, -та, м. Принявшій христіанство. Така з вихреста людина, як з собаки солонина. Вас. 209. То вихрест із жидів Авлет. Котл. Ен. VI. 19.
Доскрома́джувати, -джую, -єш, сов. в. доскрома́дити, -джу, -диш, гл. Доскребать, доскресть. А ми вже доскромадили буряків. Богодух. у.
Заге́йкати, -каю, -єш, гл. Закричать: гей!
Наве́рнений, -а, -е. 1) Обращенный, повороченный. 2) Наваленый. Прийшов, аж там змій камнем навернений. Рудч. Ск. І. 86. 3) Обращенный (въ вѣру). Баба також, як і вона, відьма, а дочка ше не навернена. Мнж. 138.
Напа́сниця, -ці, ж. Нападающая, задирщица, обидчица.
Натерти, -ся. Cм. натирати, -ся.
Облюдніти, -ні́ю, -єш, гл. = вилюдніти. Лубен. у.
Роскриватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. роскри́тися, -риюся, -єшся, гл. Раскрываться, раскрыться. Білі рученята раскидала, роскрилася. Шевч. 24.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРМИГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.