Вісний, -а, -е. Осевой. вісний ніж. = вісник.
Гнійник, -ка, м. Навозный жукъ.
Заховатыся, -ваюся, -єшся, гл.
1) Спрятаться, запрятаться, скрыться. А, а, коточокъ, Заховався въ куточокъ! 1849. 105. Старий заховавсь В степу на могилі, щоб ніхто не бачив. Въ новую комору заховаюся, Золотимы замкамы замикаюся. Нема ни тьмы, ни схованкы такои, Щобъ заховавсь ледачий зъ своимъ диломъ.
2) Сохраниться, удержаться.
Корписати, -са́ю, -єш, гл. = копирсати. Палічками землю копирсали.
Кракати, -каю, -єш, гл.
1) Каркать. Як летіла ворона до гори, то й кракала.
2) Таскать? Да мене жиди злапали, за чуприпу кракали.
Лопа́та, -ти, ж. 1) Лопата для копанія, пересыпки сыпучихъ тѣлъ. Ніхто не розлучить, ні світ, ні зоря, хиба нас розлучить сирая земля, заступ, лопата, земляная хата. З одного дерева і хрест, і лопата: хрестові ся кланяють, а лопатою нечисть відкидають. Лопатами віяли. Лопата дерев'яна або залізна. 2) Лопата пекарная. Химка й хазяйка, та лопати нема. Ум. лопатка, лопатонька, лопаточка.
Навки́дки, навки́дьки, навкидя́, навкидяча́, нар. Бросая, бросивъ. Вдарив кийком навкидки. Хтось буде шанувати: коли не зруч, то навкидя. Не догнав, так навкидяча кийка за їм кинув.
Обичай, -ча́ю, м. Обычай, обыкновеніе. Да поїдем у той край, де хороший обичай. Не позичай, — злий обичай: як віддає, то ще й лає. У мене обичай — козацький звичай: хоть побачу, то й не плачу.
Перегартувати, -ту́ю, -єш, гл. Закалить наново.
2) Перекалить.
Сміливість, -вости, ж. = смілість. Випив для сміливости.
