Виляски, -ків, м. мн. Эхо, отголоски. Аж? ідуть виляски од бою босих ніг по твердій землі.
Ґрунтови́ще и грунтови́ще, -ща, с. = Ґрунтівка. Жили вони (брати) на однім батьківськім грунтовищу.
Конити, -ню, -ниш, гл. Класть извѣстнымъ образомъ палку на кону при игрѣ въ плаза.
Набербе́рити, -рю, -риш, гл. Намѣшать, наболтать чего.
Невміло нар. Неумѣло.
Пацірник, -ка, м. Раст. a) Althaea officinalis. б) — дикий. Malva silvestris.
Присвоїтися, свою́ся, -їшся, гл. Сродниться. Із чужим, як проживеш днів з двадцять, та й то присвоїшся, а то ж таки брат рідний.
Ходуні, ходусі, гл. Дѣтск. ходить. Ум. ходусеньки. А в ніженьки ходусеньки, а в рученьки ладусеньки.
Шептій, -тія, м. = шептун. Треба йти до шептія, щоб пошептав корові.
Шерет, -ту, м. = шерех. Пішла по Росі крига, це вже йде шерет.
